Дипломная работа: Мобільний термінал охоронної системи для автомобіля

                                                                                (17)

де  – погодинна тарифна ставка для і-го виду робіт (операцій), гри.;  – норма часу для і-го виду робіт (операцій), н. годин.

Перелік робіт (операцій) відповідає технологічному процесу виробництва виробу. Норми часу для монтажних робіт визначаються типовими нормами часу на монтажні роботи табл. 5.8.

Таблиця 5.8 - Основна заробітна плата

Згідно розрахунку основна заробітна плата  становить 14,76 грн.

Додаткова заробітна плата

Витрати за цією статтею визначаються у відсотках до основної заробітної плати:

                                                    (18)

де  – коефіцієнт, який враховує додаткову заробітну плату.

Відрахування на соціальні заходи

За діючими нормативами відрахування на соціальне страхування складає 1,5%, до пенсійного фонду 33,2%, до фонду зайнятості 1,3% від суми основної та додаткової заробітної плати, 1% до фонду страхування від нещасних випадків на виробництві. Тоді відрахування на соціальні заходи складуть:

де  – коефіцієнт, що враховує відрахування на соціальні заходи.

Загальновиробничі витрати

Враховуючи, що собівартість виробу визначається на ранніх стадіях його проектування в умовах обмеженої інформації щодо технології виробництва та витрат на його підготовку у загальновиробничі витрати включаються, крім власне цих витрат, витрати на: освоєння основного виробництва; відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення; утримання та експлуатацію устаткування. При цьому загальновиробничі витрати визначаються у відсотках до основної заробітної плати. При такому комплексному склад загальновиробничих витрат їх норматив досягає 100–200%. Приймемо норму загальновиробничих витрат . Тоді маємо:

                                                        (19)

Адміністративні витрати

Ці витрати відносяться на собівартість виробу пропорційно основній заробітній платі і на приладобудівних підприємствах вони становлять 100 – 200 %. Приймемо норму загальногосподарських витрат . Тоді маємо:

                                                      (20)

Витрати на збут

Витрати за цією статтею визначаються у відсотках до виробничої собівартості (звичайно 2,5–5%). Візьмемо норму позавиробничих витрат . Тоді маємо:

          (21)

Сума за усіма наведеними вище статтями калькуляції є повною собівартістю продукції.

Результати виконаних розрахунків зводимо до таблиці 5.9.

Таблиця 5.9 Калькуляція собівартості виробу

Згідно з проведеними розрахунками повна собівартість розробленого пристрою становить 1520,37 грн.

6.4  Визначення ціни виробу

Для визначення ціни виробу на стадії проектування застосуємо метод лімітних цін. При цьому визначається нижня та верхня межа ціни.

Нижня межа ціни

Нижня межа ціни () захищає інтереси виробника продукції і передбачає що ціна повинна покрити витрати виробника, пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції, і забезпечити рівень рентабельності не нижчий за той, що має підприємство при виробництві вже освоєної продукції.

      (22)

                                                                   (23)

де  – оптова ціна підприємства, грн.;  – повна собівартість виробу, грн.;  - нормативний рівень рентабельності, % ();  – податок на додану вартість, % (); Тоді маємо:

Верхня межа ціни

Верхня межа ціни () захищає інтереси споживача і визначається тією ціною, яку споживач готовий сплатити за продукцію з кращою споживчою якістю.

                                                 (24)

де  – ціна базового виробу, грн.;  – рівень якості нового виробу відносно базового (порахований за формулою 3).

Договірна ціна

Договірну ціну () встановлюємо за домовленістю між виробником споживачем в інтервалі між нижньою та верхньою лімітними цінами.

В нашому випадку: . Приймаємо договірну ціну нового виробу

6.5  Визначення мінімального обсягу виробництва продукції

Собівартість річного випуску продукції:

                                                            (25)

де  - повна собівартість одиниці продукції, грн;  - відповідно умовно-змінні та умовно-постійні витрати у склад собівартості одиниці продукції ();  - розрахункова виробнича потужність підприємства з випуску продукції шт/рік ( шт/рік);  - річний обсяг випуску продукції, шт/рік ( шт/рік).

Тоді маємо:

Вартість річного випуску продукції:

                                                (26)

Визначимо при якому обсязі продукції () виторг від реалізації продукції та ї собівартість співпадають (прибуток дорівнює 0), що відповідає беззбитковості виробництва:

        (27)

Визначимо при якому обсязі продукції () буде досягнуто запланований рівень рентабельності:

          (28)

Річний прибуток при досягненні запланованого рівня рентабельності складе:

                   (29)

Будуємо графік (рис. 1), за допомогою якого визначаємо обсяги виробництва при яких відповідно буде беззбитковість виробництва або досягнуто запланований рівень рентабельності.

Рис. 5.1. Визначення мінімального обсягу виробництва

Будуємо графік (рис. 5.1), за допомогою якого визначаємо обсяги виробництва при яких відповідно буде беззбитковість виробництва або досягнуто запланований рівень рентабельності.

Висновок

В розділі була приведена стисла характеристика розробленого GSM/GPS/GPRS мобільного терміналу охоронної системи для автомобіля; були визначені його основні функціональні характеристики; дана оцінка якості та конкурентноздатності; проведені аналіз ринку збуту та розрахунки собівартості ціни виробу. Договірна ціна на розроблений виріб була встановлена вищою за базову і склала 4960 грн. за одиницю продукції. Мінімальний обсяг виробництва, при якому виробництво буде беззбитковим становить 351 виріб. При досягненні запланованого рівня рентабельності річний прибуток очікується у розмірі грн.

7.  Охорона праці

Метою даного розділу дипломного проекту є виявлення небезпечних та шкідливих виробничих чинників, які мають місце при розробці, виготовленні та експлуатації мобільного терміналу охоронної системи для автомобіля. Необхідно перевірити чи відповідають ці фактори вимогам санітарних норм і якщо ні, то передбачити заходи по зменшенню або повному усуненню їх впливу на робочий персонал та оточуюче середовище. Основну увагу у розділі приділено питанням електробезпеки, негативному впливу шкідливих речовин при проведенні процесу пайки та поліпшенню умов праці у робочому приміщенні, в якому виконувалася дана розробка, а також забезпеченню необхідного рівня пожежної безпеки.

7.1  Наявність небезпечних та шкідливих виробничих факторів в робочій зоні

До основних шкідливих та небезпечних факторів, що впливають на людей, зайнятих на виробництві радіоелектронної апаратури (РЕА), можна віднести:

·  Недостатня освітленість робочої зони (умови освітленості виробничих приміщень повинні задовольняти нормам, зазначеним в ДБН В 2-5-28-2006);

·  Підвищені рівні електромагнітних випромінювань (рівні випромінювань і полів повинні відповідати ГОСТ 12.1.006-84 та ДСНіП №239);

·  Небезпека ураження електричним струмом;

·  Невідповідність параметрів мікроклімату робочої зони санітарним

нормам (величини показників мікроклімату у виробничих приміщеннях повинні відповідати нормам, зазначеним у ГОСТ 12.1.005-88 і

ДСН 3.3.6.042-99);

·  Наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин різного характеру впливу в концентраціях, що перевищують гранично допустимі (гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинні відповідати нормам, зазначеним у ГОСТ 12.1.005-88 і ГОСТ 12.1.007-80);

·  Підвищений рівень шуму на робочому місці (припустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку і еквівалентні рівні звуку на робочих місцях варто приймати відповідно до санітарних норм припустимих рівнів шуму на робочих місцях ДСН 3.3.6.037-99);

·  Підвищена напруженість електричного поля промислової частоти на робочому місці (напруженість електричних полів промислової частоти на робочих місцях повинна відповідати нормам, зазначеним у ГОСТ 12.1.002-88);

·  Вплив шкідливих факторів впливу моніторів ПК (згідно з ДСанПіН 3.3.2.007-98);

·  Психофізіологічні перевантаження.

7.2  Електробезпека

Згідно ОНТП24-86 і ДНАОП 0.00-1.21-98 приміщення по рівню небезпеки ураження людей електричним струмом можна віднести до приміщень без підвищеної небезпеки, тому що:

·  відносна вологість повітря не перевищує 90%;

·  температура повітря не перевищує 300 С;

·  використані заходи щодо техніки безпеки виключають можливість одночасного дотику людини до металоконструкцій будови, апаратів, механізмів, металевих корпусів, які мають з'єднання із землею з одного боку, і струмопровідних елементів електроустаткування з іншого;

·  матеріал підлоги (лінолеум) є діелектриком.

Використовується 3-и фазна мережа з глухо заземленою нейтраллю та зануленням. Опір заземлення нейтралі не перевищує 3,7 Ом, що задовольняє ГОСТ 12.1. 030-81 - заземлення повинне бути не більше 4 Ом. Устаткування, що використовується в приміщенні, відносять до І та ІІ класу по електрозахисту відповідно до ГОСТ 12.2. 007.0-75.

Розроблюваний пристрій по електрозахисту відносять до ІIІ класу - пристрій не потребує окремого заземлення.

В приміщенні лабораторії не жарко, сухо і відповідно до ОНТП24-86 та ДНАОП 0.00-1.21-98 воно відноситься до класу приміщень без підвищеної небезпеки ураження робочого персоналу електричним струмом, оскільки відносна вологість повітря не перевищує 90%, температура не більше +30 °С, відсутні хімічні агресивні середовища, відсутня можливість одночасного дотику до елементів конструкцій будівлі, які мають з’єднання з землею з одного боку та до струмопровідних частин електрообладнання з іншого.

Живлення електроприладів всередині приміщення здійснюється від трьохфазної електромережі з глухо заземленою нейтраллю, зануленням, напругою 220 В та частотою 50 Гц із використанням автоматів струмового захисту.

В лабораторії передбачено захисне відключення напруги живлення мережі при аварійному режимі роботи електроустаткування.

В розглянутому приміщенні електропроводка схована, проведена в прорізах штукатуркою на висоті 2 м. Силові провідники, які з’єднують між собою ПК з системним блоком та принтером мають подвійну ізоляцію. Штепсельні розетки встановлені на висоті 1 м від підлоги. Вимикачі на стінах розміщені на висоті 1,75 м від підлоги з боку ручки для відчинення дверей. Корпус дисплея, клавіатури і принтера виготовлений з діелектричного матеріалу – пластмаси, що робить ураження електричним струмом людини, при доторканні до нього практично неможливим.

Корпус системного блоку виготовлений з металевих деталей. Відповідно виникає небезпека ураження людини електричним струмом через порушення ізоляції і переходу напруги від струмопровідних частин. У зв’язку з цим, корпус системного блоку, необхідно передчасно з’єднати з нульовим заземлюючим проводом.

Ураження людини електричним струмом може статися в результаті:

·  дотику до відкритих струмопровідних частин;

·  дотику до струмопровідних елементів устаткування, що виявилися

під напругою в результаті порушення ізоляції чи з інших причин.

Виконаємо електричний розрахунок електромережі в робочому приміщенні на перевірку вимикаючої здатності автоматів струмового захисту. При розрахунку струму однофазного короткого замикання скористаємося формулою:

;

де: rn = rф + rн – сума активних опорів фазного і нульового проводів;

 - еквівалентний опір трансформатора; в даному випадку Uф = 220В,

rф = 0,8 Ом, rн = 1 Ом, = 0,12 Ом.

Підставивши значення у приведену формулу, отримаємо:

 А.

Обчислимо номінальний струм спрацювання автоматичного вимикача:

;

Звідси отримуємо:

А;

Автомат, який використовується в робочому приміщенні має ІСР = 20 А, що задовольняє умові.

Знайдемо максимальну напругу дотику на корпусному електрообладнанні при аварійному режимі роботи:

В.

Розрахована напруга Uдот < Uдот.доп. у відповідності з ГОСТ 12.1.038-88

при t < 0,1 с Uдот = 500 В.

Для зменшення значень напруг дотику і відповідних їм величин струмів, при нормальному та аварійному режимах роботи устаткування необхідно виконати захисне заземлення нульового проводу.

7.3  Мікроклімат робочої зони

Для аналізу параметрів мікроклімату робочого приміщення, скористаємося ГОСТ 12.1.005-88 і ДСН 3.3.6.042-99, що встановлюють такі параметри мікроклімату як температура, вологість і рухливість повітря в залежності від важкості виконуваних робіт та пори року.

Роботу, яка виконується в робочому приміщенні можна віднести до категорії 1а, тому що вона виконується сидячи і не вимагає значних фізичних зусиль. Джерелом теплового випромінювання є радіатор центрального опалення, що складається з семи секцій.

Таблиця 6.1. Нормовані значення параметрів мікроклімату.

Нормовані значення параметрів мікроклімату відповідно до

ДСН 3.3.6.042-99 представлені в таблиці 6.1. Оптимальні і припустимі норми температури, відносна вологость і швидкость руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень, параметри мікроклімату підтримуються також за допомогою системи кондиціонування, яка реалізована на базі кондиціонерів LG.

7.4  Освітлення робочої зони

Умови освітлення робочої зони повинні відповідати нормам, зазначеним у ДБН В 2-5-28-2006. Рівень фактичного освітлення задовольняє умовам КПО при сумісному боковому освітленні.

У розглянутому приміщенні, використовується система загального рівномірного освітлення. Як джерело світла використовуються люмінесцентні лампи низького тиску ЛБ80 у кількості 24 штук, розміщені в дванадцяти світильниках 101-2x80-02, розташовані на стелі в два ряди.

Перевіримо освітленість, яка забезпечується загальним рівномірним штучним освітленням. Для визначення освітленості застосуємо метод коефіцієнта використання світлового потоку:

Де:

N =12- кількість світильників у приміщенні;

Фл - 7200 Лм - світловий потік світильника;

S - 54 м2 площа освітлюваного приміщення;

η - коефіцієнт використання світлового потоку. Визначається в залежності від індексу приміщення і коефіцієнтів відображення стелі р1= 0,7, стін р2=0,5 і підлоги р3= 0,1.

Обчислюємо індекс приміщення:

l=9 довжина приміщення;

b=6м - ширина приміщення;

h=3,5 м - висота підвісу світильників;

За табличними данними визначаємо:

η= 0,45

Кз - коефіцієнт запасу. При використанні люмінесцентних ламп у при

міщеннях з повітряним середовищем, що містить менш 1мг/м пилу,

Кз = 1,5;

Z=1,1 - коефіцієнт нерівномірності освітлення.

Лк

Норма загального освітлення робочих місць (контраст об'єкта розрізнення середній, фон середній, розряд зорової роботи ЗБ; робота високої точності) складає 300 Лк. Так як Е фактичне більше Е нормованого, то ДБНВ 2.5-28-2006 виконуються. Розряд зорової роботи 3 підрозряд Б. Мінімальний об’єкт розпізнання 0,3-0,5 мм.

На робочому місці монтажника комбіноване освітлення повинне забезпечити освітленість Енорм =750Лк. Загальне освітлення забезпечує 374 Лк, місцеве повинно бути Енорм-Езаг=750-436=314 Лк. Застосуємо джерело місцевого освітлення Л201-2x80-02.

Перевіримо, чи забезпечить даний світильник необхідну освітленість:

Де:

Е - освітленість, забезпечувана місцевим світильником;

N - число світильників;

Кз=1,5 - коефіцієнт запасу;

n=2 - число ламп у світильнику;

Фл = 3660 Лм - світловий потік лампи ЛД80

μ=1.2 - коефіцієнт, що враховує збільшення освітленості від навколишніх предметів;

L= 100 - умовна освітленість за графіком;

ψ=1 - враховує кут нахилу робочої площини;

Лк

Комбіноване освітлення з джерелом Л201-2х80-02 забезпечить необхідну освітленість на робочому місці монтажника.

7.5 Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук

Шумом називається всякий небажаний звук. Як фізичне явище – це сукупність звуків різної частоти й інтенсивності.

Шум шкідливо відображається на здоров'ї і працездатності людей. Під впливом сильного шуму притупляється гострота зору, з'являються головні болі і запаморочення, підвищується кров'яний тиск, порушується процес травлення, відбувається зміна об'ємів внутрішніх органів. Вимоги до шуму базуються на ДСанПін-3.3.2.007-98.

Шум у приміщеннях з обчислювальною технікою і ПЕОМ не повинен перевищувати припустимих норм по ДСН 3.3.6. 037-99

Гранично припустимі рівні звукових тисків в октавних смугах частот нормованого діапазону (ДСН 3.3.6. 037-99 ) для конструкторського бюро, теоретичних лабораторій  наведений у табл. 6.2.

Таблица 6.2 – Гранично припустимі рівні звукових тисків

Припустимий рівень шуму LДОП. = 50 дБ.

Вимоги до вібрацій базуються на ДСанПіН-3.3.2.007-98.

У приміщеннях  з обчислювальною технікою і ПЕОМ рівні вібрацій не повинні перевищувати припустимих норм за ГОСТ 12.1.004-83

Припустимий рівень вібрації LДОП. = 115 дБ.

Джерел шуму, вібрації, ультразвуку, інфразвуку, які б могли привести до виникнення небезпеки для здоров'я людини, у даному приміщені немає, а отже фактичні значення відповідних параметрів відповідають встановленим нормам.

7.6 Захист від виробничих випромінювань ВДТ та ПЕОМ

Вимоги до виробничих випромінювань нормуються по

ДСанПіН-3.3.2.007-98.

У випадку неможливості виконання норм необхідно застосувати заходи для захисту персоналу від дії цих факторів:

·  використовувати захисні екрани, що навішуються на монітор;

·  захист відстанню (віддалити монітор на безпечну відстань від оператора);

·  захист часом (режим праці і відпочинку).

Час безперервної роботи не повинен бути більше 2 годин. Під час перерв необхідно виконувати комплекс вправ що рекомендуються ДСанПін-3.3.2.007-98.

Джерел ЕМВ, НРВ і статистичної напруги, які б могли привести до виникнення небезпеки для здоров'я людини, у даному приміщені немає, а отже фактичні значення відповідних параметрів відповідають установленим нормам.

7.7  Пожежна безпека

Робоче приміщення відповідно до ОНТП 24 - 86 та НАПБ Б.07.005-98 можна віднести по вибухо-пожежонебезпечності до категорії "В". Клас робочої зони приміщення згідно з ДНАОП 0.00-1.32-01 П-ІІа - пожежонебезпечна.

Можливими причинами виникнення пожежі можуть бути:

·  коротке замикання проводки;

·  порушення робочої ізоляції електрообладнання;

·  паління в недозволених місцях, користування побутовими електро-

нагрівальними приладами.

У зв'язку з цим необхідно передбачити наступні ходи:

·  застосування автоматичного електрозахисту;

·  ретельна ізоляція всіх струмоведучих провідників до робочих місць;

·  періодичний огляд і перевірка ізоляції;

·  ретельне дотримання норм протипожежної безпеки на робочому

місці;

·  проводяться організаційні заходи (заборона паління, інструктаж:);

·  дотримання усіх вимог по вогнестійкості будинків, часу евакуації

людей у випадку виникнення пожежі, ширині евакуаційних прохо-

дів і виходів із приміщень зовні.

У приміщенні наявний план евакуації. Час евакуації відповідає вимогам СНиП2.01.02-85, а максимальне віддалення робочих місць від евакуаційних виходів вимогам СНиП2.09.02-85.

Відповідно до вимог ДБНВ.2-13-98 та ГОСТ 12.4.009-75 робоче приміщення обладнане шістьма пожежними оповіщувачами типу СПД-1, від яких сигнал надходить на приймальний прилад пожежної сигналізації.

У приміщенні лабораторії є:

·  вогнегасник ОУБ-3 — 1шт.;

·  вогнегасник ОП-1 "Момент"- 1шт.

Така кількість вогнегасників відповідає вимогам ДСТУ 3675-98 та ISO3941-77. Наявність первинних засобів пожежогасіння, їх кількість і зміст відповідає також і вимогам ГОСТ 12.4.009-75.

У приміщенні виконуються всі вимоги по пожежній безпеці відповідно до вимог НАПБ А. 01.001-95 "Правила пожежної безпеки в Україні".

В дипломному проекті розглянуто мобільний термінал охоронної системи для автомобіля. Прилад спроектований з урахуванням і дотриманням всіх галузевих стандартів і державних норм України.

Висновки

В результаті проведеного аналізу конструкцій та характеристик найбільш відомих систем місцевизначення транспортних засобів (GPS) показано недосконалість або відсутність каналу голосового зв'язку через мережу GSM, а також залежність живлення мобільних терміналів таких систем від бортової електромережі автомобіля.

Вказані недоліки знижують надійність функціонування GPS систем, а також послаблюють захист від несанкціонованого втручання в їх роботу та доступу до вантажів, що знаходяться на транспортному засобі.

В дипломному проекті проведено вдосконалення акустичного каналу зв'язку та блоку живлення мобільного терміналу автомобіля, що серійно виробляється. Це дозволило підвищити надійність роботи системи GPS, а також підсилило захист вантажів (у тому числі й носіїв інформації), що транспортуються автомобілем, від несанкціонованого доступу.