Дипломная работа: Охоронна сигналізація з GSM-каналом

Витрати за цією статтею розраховуються по кожному виду робіт залежно від норми часу й погодинної тарифної ставки робітників [15].

де СTi. - погодинна тарифна ставка, грн; tШі – норма годин на одну операцію.

Перелік робіт відповідає технологічному процесу виробництва виробу. Норми часу для монтажних і складальних робіт визначаються типовими нормами часу на складально-монтажні роботи, таблиця 10.8.

Таблиця 10.8 Основна заробітна плата

10.3.3 Додаткова зарплата робітників

Витрати за цією статтею визначаються у відсотках від основної заробітної плати. За орієнтовну величину можна прийняти норматив додаткової заробітної плати для приладобудівних підприємств у розмірі 30–40%.

де Сз.о. – основна заробітна плата.

Сз.стр. = 0,30 56,1=16,83 грн.

Відповідно, повна зарплата буде дорівнювати:

56,1 + 16,83 = 72,93 (грн)

10.3.4 Нарахування на заробітну плату

Норму нарахування на зарплату визначають за сумою основної й додаткової зарплат.

Це нарахування в пенсійний фонд, фонд соціального страхування, фонд страхування на випадок безробіття й фонд страхування від нещасного випадку на виробництві (37,8%).

Сс.с. = 0,378 ∙ 72,93 = 27,57 грн.

10.3.5 Загальновиробничі витрати

З огляду на те, що собівартість виробу визначається на ранніх стадіях його проектування в умовах обмеженої інформації щодо технології виробництва і витрат на його підготовку, в загальновиробничі витрати включаються, крім власне цих витрат, витрати на: освоєння основного виробництва, відшкодування зносу спеціальних інструментів і приладів цільового призначення, підтримку й експлуатацію устаткування. При цьому загальновиробничі витрати визначаються у відсотках до основної заробітної плати. При такому комплексному складі загальновиробничих витрат їхній норматив досягає 200–300% [15].

Сз.в.= 2 × 56,1 = 112,2 (грн)

10.3.6 Адміністративні витрати

Ці витрати відносяться до собівартості виробу пропорційно основній заробітній платі і на приладобудівних підприємствах складають 100–200%:

Сз.г= 1×56,1 = 56,1 грн.

10.3.7 Витрати на збут

Витрати по цій статті визначаються у відсотках до виробничої собівартості (звичайно 2, 5–5,0%).

Сзбуд. = 0,04 (517,94 = 12,95

Розрахунок повною собівартістю продукції представлений у таблиці 10.9.

Таблиця 10.9 Калькуляція собівартості пристрою

10.4 Визначення ціни виробу

Серед різних методів ціноутворення на ранніх стадіях проектування досить розповсюджений метод лімітних цін. При цьому визначається верхня й нижня межа ціни.

10.4.1 Нижня межа ціни

Нижня межа ціни (ЦНМ) захищає інтереси виробника продукції і передбачає, що ціна повинна покрити витрати виробника, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції і забезпечити рівень рентабельності не нижчий від того, що має підприємство при виробництві вже освоєної продукції.

де: Цопт.п. – оптова ціна підприємства, грн.; Спов – повна собівартість виробу, грн.; РН – нормативний рівень рентабельності, 15%; αпдв – податок на додану вартість, 20%.

Маємо:

 (грн)

10.4.2 Верхня межа ціни

Верхня межа ціни (ЦВМ) захищає інтереси споживача й визначається тією ціною, що споживач готовий сплатити за продукцію із кращою споживчою якістю [15].

де: ЦБ – ціна базового виробу, 950 грн.; КТР =1.

10.4.3 Договірна ціна

Договірна ціна (Цдог) може бути встановлена за домовленістю між виробником і споживачем в інтервалі між нижніми й верхньої лімітними цінами.

З виразу: 810,05 < Ц дог < 1045, вибираємо: Цдог = 927 грн.

10.4.4 Визначення мінімального обсягу виробництва продукції

Собівартість річного випуску продукції

де СПОВ – повна собівартість одиниці продукції, грн.; - умовно-змінні витрати  = 0,65;  - умовно-постійні витрати =0,35; Х - виробнича потужність підприємства X=150 од./рік;  – річний обсяг випуску продукції =100 од./рік;

С р = 0,65.586,99.100+ 0,35.586,99.150 = 69971,33 грн.

Вартість річного випуску продукції:

Qр = 927.100 = 92700 грн.

Обсяг продукції, за якого немає прибутку:

Q1 =

Обсяг продукції, за якого буде досягнутий запланований рівень рентабельності:

Q2 =

Річний прибуток при досягненні запланованого рівня рентабельності складе:

Рівень конкурентоспроможності виробу можна визначити за виразом:

Кцс - коефіцієнт зміни «ціни споживання» щодо базового виробу.

де Цдн, Цдб – договірна ціна нового й базового виробу, грн.

Кцс =

Кk=

Таким чином, Кk > 1, тому новий пристрій може бути конкурентоздатним на ринку охоронних пристроїв.

Підсумки:

11. Охорона праці

Сучасний розвиток науки і техніки привносить істотні нововведення у всі області виробництва, істотно підвищуючи продуктивність праці працівників. Як показує практика, більшість випадків при яких гинуть люди відбувається через ігнорування ними правил техніки безпеки і експлуатації устаткування, але багато відбувається і через незадовільну організацію охорони праці на підприємстві. Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, направлених на збереження здоров'я і працездатності людини у процесі праці.

В даному дипломному проекті був розроблений автономний універсальний пристрій – «Охоронна сигналізація з GSM каналом», яка використовується усередині приміщення для охоронних цілей.

Одним з етапів виготовлення пристрою є монтаж радіоелементів на друковану плату. Монтажно-складальні операції у виробництві радіоелектронної апаратури складають 30–50% всіх робіт. До другого етапу відноситься програмування МК, який є основним функціональним елементом схеми. Задачею даного розділу є розгляд умов праці і охорони праці, а також заходів щодо забезпечення безпеки праці на робочому місці при розробці, і монтажі друкованої плати, а також на етапі розробки програмного забезпечення.

Питання захисту персоналу від впливу ЕМВ в даному розділі не розглядалося, оскільки у системі використовується стандартний канал GSM зв’язку на який є сертифікат відповідний санітарно-гігієнічним нормам в Україні ГОСТ 12.1.006–84, ДСНіП №239.

11.1 Аналіз умов праці. Організація робочого місця

Робоче приміщення – лабораторія розмірами 4,8х3,4х2,5 м, загальною площею 16,32 м2 в якому розміщено 2 робітників місця.

Освітлення: природне, через віконний отвір, штучне і місцеве. Вентиляція – природна (загальна) і штучна. Об'їм приміщення складає 40,8 м3. Характер складності робіт – на всіх робочих місцях здійснюються роботи категорії Іа.

Оскільки в приміщенні встановлено два робочі столи, розмірами 1.5x0.75 і заввишки 0.7 м., то їх загальна площа рівна  2.25, об'єм  – 1.6.

Розрахуємо тепер для приміщення корисну площу  і об'єм :

 =  = 16.32 – 2.25 = 14.07 ()

 =  –  = 40.8 – 1.6 = 39.2 ()

Оскільки приміщення розраховано на два робочі місця, то згідно розрахункам на кожну людину доводиться 7.04 площі і 19.68 об'єми. Для забезпечення нормальних умов праці як норматив використовувалися документи ДСанПіНЗ 5.2.007–98 та ДНАОПО 1.00–1.31–99. Дані документи встановлють на одного працюючого: об'єм виробничого приміщення – не менше 20.0, площі приміщення – не менше 6. Отже, розмір приміщення практично відповідає нормам.

11.2 Мікроклімат виробничих приміщень

Мікроклімат виробничих приміщень характеризується значною динамічністю і залежить від коливань зовнішніх метеорологічних умов: часу доби і пори року, теплофізичних особливостей технологічного процесу, умов опалювання і вентиляції, температурою повітря, вологістю, відносною і абсолютною швидкістю руху повітря, тиском. У відповідності з ГОСТ 12.1.005–88 та ДСН 3.3.6.042–99 встановлюються допустимі і оптимальні метеорологічні умови для робочої зони, при виборі яких враховується пора року (теплий>100С, холодний < 100С) і категорія робіт (для даного виду робот – категорія I-a до 120 ккал/г). Згідно ДСН 3.3.6.042–99 визначаємо наступні параметри: категорія робіт – Іа (сидяча робота з незначними фізичними навантаженнями).

Для легких робіт (категорія I-a) ГОСТ 12.1.005–88 «Повітря робочої зони. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги» встановлені наступні нормативні

значення метеорологічних умов (таблиця 11.1).

Таблиця 11.1 – Оптимальні, допустимі и фактичні параметри мікроклімату

Для підтримки допустимих значень мікроклімата передбачена вентиляція також рекомендується регулярне провітрювання приміщень.

11.3 Шкідливі речовини в повітрі робочої зони

Оскільки в приміщенні проходить монтаж друкованої плати, то використовується ручне паяння, яке виконується електричним паяльником безперервної дії потужністю 20…40 Вт. Питомий зміст утворюючого аерозолю свинцю при цьому складає 0,02…004 мг/100 паянь.

Для паяння використовують олов'яно-свинцевий припій ПОС-61. При цьому пари свинцю проникають в повітряне середовище приміщення

відповідно до вимог санітарії в повітрі робочої зони виробничих приміщень встановлюється ГДК (граничнодопустима концентрація), мг/м3 шкідливих речовин. ГДК пари свинцю в повітрі 0,01 мг/м3.

Для промивання плати використовують суміш спирту і ацетону. Концентрація спирту в повітрі не повинна перевищувати 400 мг/м3.

Свинець є надзвичайно небезпечною речовиною (клас 1), у відповідності з ГОСТ 12.1.005–88. ГДК в повітрі робочої зони 0,01 мг/м3. Олово є речовиною помірно небезпечним (клас 3). ГДК в повітрі робочої зони 10 мг/м3. Спирт етиловий є малонебезпечною речовиною (клас 4). ТДК в повітрі робочої зони 1000 мг/ м3.

Значення ПДК шкідливих речовин приведені в таблиці 3.

Визначимо концентрацию аерозолю свинцю:

де: y – питоме утворення аерозолю свинцю;

n – кількість долей на хвилину;

N – кількість робочих місць;

V – об'єм приміщення, м3.;

t – тривалість зборки виробу, год.

У нашому випадку:

y = 0,04 мг / 100 долей

n=5, t = 1,2 год, N = 2, V = 50,44 м.

Тоді

С = 0,6 × 0,04 × 5 × 1,2 × 2 / 50,44 = 0,005709 (мг/м3)

Отже, за даних умов технологічного процесу концентрація аерозоля свинцю в повітрі робочої зони не перевищуватиме гранично допустиму концентрацію 0,01 мг/м. Так, як пари свинцю не перевищують ГДК, то немає необхідності у вентиляції ділянок паяння.

Література

1.  http://www.atmel.com/dyn/resources/prod_documents/doc0368.pdf

2.  http://www.efo.ru/doc/Atmel/Atmel.pl? 677.

3.  http://www.atmel.com/dyn/resources/prod_documents/doc1001.pdf

4.  http://www.gaw.ru/html.cgi/txt/ic/Atmel/micros/avr/attiny2313.htm

5.  http://www.rem-tv.odessa.ua/help/stab.html

6.  http://www.sea.com.ua/tech/info/hitano % 20radial % 20capacitor % 20general/ECR.htm

7.  http://www.chip-dip.ru/product0/9590.aspx

8.  http://www.radiodetali.com/td/led/gnl3014ub.htm

9.  http://ru.wikipedia.org/wiki/Клеммник

10.  Савельев А.Я., Овчинников В.А. Конструирование ЭВМ и систем – М.: Высшая школа, – 1989.-312 с.

11.  У. Тилл и Дж. Лаксон. Интегральные схемы. Материалы – Приборы Изготовление, Мир, Москва, 1985 г., стр. 183

12.  Ушаков Н.Н. Технология производства ЄВМ.-М.:Высш. Шк., 1991.-416 с.