Технология изготовления печатных форм

сприймають фарбу. Принциповий склад копіювального розчину - це

діазокомпоненти, які реагують на УФ-випромінювання з довжиною хвилі 400-

430 нм; новолачні та резольні смоли, які забезпечують утворення

гідрофобної плівки і, таким чином, відповідають за змочування

друкувальних елементів фарбою; суміш органічних розчинників (ацетон,

етилцеллозольв, етилацетат), які забезпечують гомогенність копіювальних

розчинів та добре змочування ними поверхні формного матеріалу, а також

барвники, які забарвлюють шар і під дією випромінювання змінюють свій

колір, що дозволяє візуально контролювати і коригувати копію.

Спосіб нанесення копіювального шару переважно є "секретом" фірми-

виробника. Він повинен забезпечувати рівномірність нанесення, захист від

впливу статичної електрики і запобігати розпилюванню копіювального

розчину у повітрі.

Максимальний контакт фотоформи з пластиною при копіюванні деякими

фірмами забезпечується введенням у копіювальний шар спеціальних

мікропігментів, які утворюють мікровиступи (( 3 мкм) на поверхні шару. Інші

фірми (наприклад, Lastra) на поверхню копіювального шару наносять

мікрокраплі водорозчинних смол. Це забезпечує швидке досягнення вакууму у

копіювальній рамі та хороший контакт між фотоформою та фоточутливим шаром

при експонуванні. Щільне рівномірне притискання в момент нарощування

вакууму досягається за рахунок виходу повітря своєрідними "коридорами" між

цими мікровиступами.

Технологія виготовлення форм на ЗОП дуже проста. Вона зводиться до

операцій копіювання, промивання, контролю якості, коригування, нанесення

захисного колоїду та сушіння форми, які виконуються вручну, або в

автоматичному режимі у процесорі.

Технологія виготовлення форм на ЗОП дуже проста. Вона зводиться до

операцій копіювання, промивання, контролю якості, коригування, нанесення

захисного колоїду та сушіння форми, які виконуються вручну, або в

автоматичному режимі у процесорі.

Для оброблення копій машинним способом пропонується широкий вибір

процесорів, які переважно випускають фірми-виробники ЗОП. Так, фірма_Du

Pont пропонує напівавтомати VS 534 та VS 536, автомати з операцією

коригування форм А 660 та А 851.

Процесори серії Qarts оснащені мікропроцесорними засобами керування і

контролю. Система керування дозволяє оперативно змінювати температуру

проявника, контролювати рівень робочих розчинів і положення пластини у

процесорі, економне та рівномірно наносити гумуючий розчин. Процесори Qarts

є чотирьох моделей з різним розміром оброблюваної пластини та методом

подавання проявника на пластину - зануренням чи розпиленням через форсунки.

Фірма Lastra випускає також чотири моделі процесора: SМ 65, SМ 85, SМ

90 та 140 з різними форматами оброблювальних пластин і мають більшість

таких же характеристик, як і процесори Qarts.

Форми, виготовлені у процесорах, відповідають жорстким вимогам щодо

якості друку.

Всім ЗОП виробництва вище зазначених фірм властива досить велика

широта експонування при низькій енергоємності, тривалості експонування 30-

90 с. Їх застосування є економічно вигідним (витрати слабо лужного

проявника - 100-120 г/м2) і екологічно прийнятним.

Репродукційно-графічні показники високоякісних офсетних форм

відповідають вимогам образотворчої та книжково-журнальної продукції І та ІІ-

го класів .

Тиражостійкість форм, виготовлених на ЗОП, переважно перевищує 50

тис. відбитків. У багатьох вона - у межах 100-200 тис. відбитків. Підвищити

цей показник у 2-3 рази можна термообробленням протягом 8-Ю хвилин при

температурі (160-200° С. Перед термообробленням на поверхню форми наносять

захисне покриття, так званий "екран", для запобігання втрати потрібних

фізико-хімічних властивостей форм.

5.Оперативна технологія виготовлення офсетних форм. Різновиди

технології та їх особливості.

З усіх існуючих технологій виготовлення друкарських форм, що базуються

на виведенні інформації з комп'ютера безпосередньо на формну пластину

(computer-tu-plate) найпростішим варіантом, який не потребує дорогих

вивідних пристроїв (насвітлювачів), є технологія формування друкувальних

елементів за допомогою принтерів (лазерних, струминних тощо). Такі системи

складаються, в основному, з: комп'ютера та принтера і відносяться до систем

початкового рівня, які не потребують значних інвестицій і не пов'язані з

глобальним технічним переоснащенням формного виробництва.

Така технологія успішно застосовується на малих та середніх

підприємствах, що друкують форматами А4, АЗ або А2 для випуску нормативної,

технічної, акцидентно-бланкової, учбової продукції, яка має невеликі обсяги

та друкується в 1-2 фарби.

Існує декілька різновидів цієї технології.

Варіант технології №1. Виготовлення форми плоского друку формуванням

друкувальних елементів на гідрофільному папері або полі-ефірній плівці

лазерним принтером.

Застосовують комп'ютер, оснащений програмами для верстання та спуску

полос і принтер. Правильний спуск полос забезпечують спеціальні програми,

які передбачають розміщення на формі технологічних полів, що входять у

формат друкування і необхідні для встановлення позначок (хрестів)

суміщення, міток для обрізування і фальцювання аркуша та шкал контролю

друкарського процесу. Прикладом можуть слугувати програми електронного

спуску полос Impostrip фірми Ultimate, Impress або програма SТRІР ІТ, яка

працює у будь-якій операційній системі у комп'ютерах як РС так і Мас

.Застосовують комп'ютер, оснащений програмами для верстання та спуску полос

і принтер. Правильний спуск полос забезпечують спеціальні програми,які

передбачають розміщення на формі технологічних полів, що входять у формат

друкування і необхідні для встановлення позначок (хрестів) суміщення, міток

для обрізування і фальцювання аркуша та шкал контролю друкарського процесу.

Прикладом можуть слугувати програми електронного спуску полос Impostrip

фірми Ultimate, Impress або програма SТRІР ІТ, яка працює у будь-якій

операційній системі у комп'ютерах як РС так і Мас .

Зображення на формному матеріалі формують лазерним принтером. Такий

принтер є універсальним, бо може застосовуватись як для одержання

коректурних відбитків, так і виготовлення форм; є високопродуктивним,

надійним і недорогим. Після створення друкува-пьних елементів формну основу

гідрофілізують або підсилюють гідрофільні властивості ослаблені чи втрачені

при одержанні зображення.

Репродукційно-графічні пока-чники таких форм значно поступаються

традиційним у першу чергу через неоднакову щільність країв і центру

друкувальних елементів. При друкуванні необхідні спеціальні зволожувальні

розчини. Виникає необхідність узгодження форматів друкарських машин та

принтера, на якому виготовляють форми. Фо-змат принтера повинен бути

більшим за формат друкарської маши-

-ги, оскільки більшість принтерів залишають на краях паперу смугу, іка

обмежує реальний розмір зображення.

При роздуковуванні використовують матеріал спеціально при-іначений для

виготовлення форм. Зображення форми повинно бути дзеркальним при прямому

плоскому друці, або прямим - офсетний їрук. Не рекомендуються контрастні

шрифти кеглів 6 і 7 п, а лише )ублені гарнітури світлого накреслення. При

невеликих кеглях (6-ІОп) виключається набір шрифтами жирного та

напівжирного накре-:лення. У виданнях з "виворітками" (білий текст на

чорному фоні) сраще застосовувати растрований фон (75%). Розміри плашок

повин-п бути не більші за 2х3 см.

Технологія може успішно застосовуватись для виготовлення |)орм для

машин, орієнтація подавання аркуша у яких співпадає з

•рієнтацією аркуша при виведенні з принтера. Наприклад, звичайні

іринтери, які використовуються для одержання коректурних відбит-;ів, з

друкарськими машинами з подаванням аркуша вужчою сторо-юю. При подаванні

аркуша ширшою стороною (наприклад, машина 'омайор, формату 450х370 мм)

необхідні спеціальні принтери. Такі [ринтери мають покращені

характеристики: забезпечують якіснішу радацію, відтворюють шрифти малих

кеглів як прямого так і обер-геного зображення, друкують без полів та на

збільшений формат фо-ми (АЗ+, А4+). Крім того, такі принтери

комплектуються інтерпре-атором - мовою PostScript Level 2 (3), повним

комплектом мережевих інтерфейсів для роботи у мультиплатформовому

середовищі, оз'ємом для підключення зовнішнього SCSI-диску. Бажано застосо-

увати рідкий тонер, який рівномірніше заповнює друковане зобра-:ення.

Принтер повинен мати площинну аркушепротяжну систему ля беззгинного

переміщення формного матеріалу, систему захисту ід статичної електрики та

ефекту "стікання зарядів". Прикладом можуть слугувати принтери серії Elite

фірми GСС. Аналогічне устаткування випускає фірма ХАNТЕ. Наприклад,

лазерний принтер Plate Maker II створений суто для виведення зображення

полос на полімерну основу Miraid. Максимальна роздільна здатність принтера

- 1200х1200 сірі, формат виведення 306х635 мм, пам'ять - 16 Мб з можливістю

розширення до 64. Якість зображення на поліестерових плівках Мугаігі

покращують спеціальним олійним покриттям, яке заповнює проміжки між

частинками тонера.

Розроблені інші, більш універсальні формні матеріали і технології.

Наприклад, зображення на паперових офсетних формних пластинах Тессо може

створюватись як на лазерному принтері так і у копіювальному апараті. Перед

друкуванням форму достатньо змочити зволожувальним розчином.

Схема технологічного процесу виготовлення форм на паперовій основі

(Policel, Tecco) із застосуванням лазерного принтера:

1. Підготовка файлів електронного спуску зверстаних полос видання

та запис інформації у Post Script форматі.

2. Підготовка лазерного принтера до роботи (включення, перевір-а

наявності тонера та завантаження гідрофільного паперу у лоток [ринтера).

3. Одержання прямого зображення полос на гідрофільному папе-іі

(створення друкувальних елементів).

4. Хімічне та термічне оброблення форми для закріплення тонера а

збільшення його оптичної щільності у спеціальному пристрої (на-риклад,

Оепзіїопе 4600) та у термошафі.

5. Контролювання якості форми та видалення тонера вручну з рогалинних

ділянок спеціальним розчином.

6. Пробивання отворів для приведення форми.

7. Закріплення форми у друкарській машині та зволожування її одою.

8. Друкування тиражу. Зволожувальні розчини для даного типу юрм -

традиційні.

Форми, одержані за наведеною технологією, витримують тираж о 7000

відбитків.

Варіант технології №2. Виготовлення форм плоского офсетного руку за

допомогою струминного принтера.

Технологія розроблена італійською фірмою Lastra із застосуван-ям

спеціальної лінії Extrema Ink Jet.

Схема технологічного процесу:

1. Нанесення зображення чорною фарбою струминним прин-іром на

копіювальний шар позитивної офсетної формної пластини, сий покритий

прозорим полімером.

2. Загальне експонування (зображення, нанесене струминним зинтером,

слугує маскою і захищає копіювальний шар від опромі-овання).

3. Зняття водою нанесеного струминним принтером зображення з отії

разом з полімерним покриттям.

4. Проявлення копії.

5. Промивання форми водою.

6. Контроль якості форми.

7. Гідрофілізування прогалинних елементів.

8. Нанесення захисного колоїду.

9. Контроль якості.

10. Сушіння друкарської форми .

6. Зв'язок параметрів технологічного процесу виведення зображення з

технічною характеристикою принтера.

Півтонові зображення, виведені на формну пластину принтерами раструють

за допомогою RІР. Мінімальна роздільна здатність вивідного пристрою

(принтера) для одержання друкарської форми - 600 крапок/ дюйм, максимальна

- 2400. Не менш важливий фактор для принтера - кількість відтінків сірого,

які він здатний відтворити. Одна з вимог, яка ставиться до принтерів у

поліграфії - наявність влаштованого оригінального інтерпретатора Adobe

PostScript Level 2 (3), як такого, що є стандартом у видавничій галузі та

підтримується усіма розробниками устаткуїння. Стандартне число градацій,

визначене у PostScript - 256 відтінків. Принтери типу І ІР, Ерзоп

відтворюють до 50 відтінків сірого, більш спеціалізовані типу Хante - 90-96

і тільки спеціальні технології дозволяють досягти рівня більшого за 115-120

відтінків сірого.

Роздільна здатність вивідного пристрою (принтера) залежить від

кількості відтінків сірого, або від "глибини крапки" (розрядності пристрою)

і визначається

R=2.54КкерхЛ, (1)

де Л - поліграфічна лініатура растру, лін/см;

2,54 - коефіцієнт переведення сантиметрів у дюйми;

Ккер - число, що показує кількість елементів керування, які

застосовуються у принтері для утворення растрової крапки (при

кількості відтінків сірого 256 Ккер= 16).

У свою чергу, число півтонів або "глибина крапки" - це кількість біт

інформації, які надаються крапці при оцифровуванні зображення. 256 рівнів

градації одержують при "глибині крапки" 8 біт (28), 4096 рівнів - 12 біт і

т.п. Але, оскільки не кожний принтер відтворює 256 градацій, зручніше

користуватись формулою

R=((Г-1)х(2,54Л)2, (2)

де Г - число градацій, які може передати принтер,

Л - поліграфічна лініатура растру, лін/см,

2,54 - коефіцієнт переведення сантиметрів у дюйми;

R - роздільна (паспортна) здатність принтера, dpi.

Наприклад, при градації рівній числу 120, максимальна роздільна

здатність принтера при лініатурі растру 48 лін/см - 1330 dpi; при Г=96,

R=1200 dpi, а для принтера типу НР IY Laser Master Win Printer 600 ХL при

роздільній здатності 600 dpi можна одержувати зображення по якості

аналогічні до поліграфічних зображень з лініатурою растру 24-33 лін/см з

можливістю передавання біля 75 відтінків сірого. Принтер з роздільною

здатністю 300 гірі при відтворенні зображення з лініатурою растру 24 лін/см

може передати 25 градацій. Підвищення лініатури зображення до 54 лін/см при

R=300 dpi зменшує число градацій до 6, що недостатньо при відтворенні

тонових зображень. Отже, збільшення градації можливе тільки з одночасним

ростом як лініатури растру зображення , так і роздільної здатності

вивідного пристрою (принтера).

Взамін лазерних принтерів. пропонують застосовувати при виготовленні

фотоформ та форм, особливо, для трафаретного друку та для друкування газет

струминні принтери. Більшість RІР струминних принтерів дозволяють працювати

зі стохастичними растрами. Струминні великоформатні принтери (плоттери)

застосовують тех.-нологіїо тришарового друку, згідно з якою кожна растрова

крапка друкується у три проходи (принтер ENCAD) спеціальними чорнилами,

непрозорими в УФ області (0=3,5 Б). При виведенні зображення за допомогою

струминного принтера-плоттера зі зростанням лініатури растру можлива втрата

градації у темних ділянках. Для усунення цього - лініазують принтер, а для

уникнення протиріч між лініатурою виведення і числом відтворюваних градацій

користуються технологією Dithering (дробіння). Кожну комірку растру з

низькою лініатурою (без сходинок) розбивають на дрібніші підкомірки. Кожна

підкомірка може забезпечити відтворення потрібного числа градацій, тому

растровий процесор керує всіма підкомірками разом. Підкомірки растрової

структури не так помітні, як великі комірки низьколініатурного растру.

Перевага цієї технології - відтворення однієї окремої крапки, що неможливе

для насвітлювача. Для покращання відтворення градації застосовують також

технологію псевдостохастичного растрування.

При недоліку інформації проблему вибору вирішуємо, покладаючись на чи

випадки монетку. Ну а там уже, як доля розпорядиться - чи орел решка. На

жаль, приблизно в таке ж положення попадають і багато поліграфістів,

вибираючи необхідні видаткові матеріали. І якщо раніш у друкарень був

невеликий вибір, то зараз купити будь-як матеріали не проблема. Інша справа

— як у них розібратися. І тут виробничникам приходиться орієнтуватися в

основному на зведення, почерпнуті з рекламних чи проспектів коротких

анотацій, наданих фірмами-продавцями.

Усе це повною мірою відноситься і до прямопозитивным офсетних пластин.

Коли переглядаєш публикуемую в журналах і проспектах інформацію, то не

залишає відчуття, що усе написано по одному шаблоні. Наприклад, спробуйте

(як часто пишуть під забавними малюнками-головоломками) знайти не десять, а

хоча б одна відмінність у властивостях між аналогічними по тиражестойкости

пластинами Agfa Ozasol P5S, Fuji VPS, Lastra Futura Oro, Kodak Polychrom

Graphics EasyPrint чи PP3, Horsel Capricorn Gold, не говорячи вже про

Plurimetal, EFY, Saverio Riff і багатьма іншими. У кращому випадку

приводяться тільки дані по шорсткості і товщині анодируваного і

копіювального шару. Тому, як правило, вибір такого досить дорогого і

важливого матеріалу, як пластини ведеться примітивним методом проб і

помилок: купив невелику партію, спробував зробити друковані форми і

дивишся, що виходить. На жаль, такий підхід не дає гарантованого результату

і надійності. У результаті вибираються далеко не самі придатні видаткові

матеріали.

Однак у пластин є кілька основних характеристик, що і визначають їхню

якість. Про ці характеристики ми і поговоримо. Далі по тексту будемо час

від часу посилатися на офіційні дані аналітичних досліджень, проведених

компанією Agfa у дослідницькому центрі у Висбадене в Бельгії (див. авт.

довідку на с. 14). Пластини оцінювалися по довгому списку (15 пунктів)

позначених властивостей, однак ми зупинимося на деякі, на мою думку,

найбільш важливих.

6.1.Надійність і стабільність.

На початку поговоримо про надійність і стабільність. Відразу помітимо,

що під цими поняттями мається на увазі незмінність усіх властивостей

офсетних пластин, у тому числі часу копіювання, що дозволяє здатності,

тиражестойкости, чистоти пробілів, широти інтервалів експозиції і прояви,

коротше, усього ряду властивостей, що значаться на діаграмах. Причому

маються на увазі стабільність властивостей пластин як у межах її площі, так

і в межах пачки, партії і навіть наступних партій, випущених через рік.

Уявіть собі, що, відкриваючи нову пачку з пластинами, Ви не упевнені, що

вона поведеться при копіюванні, чи прояві при печатці тиражу так, як

завжди. Процес офсетної печатки і так не простій. Будь-якому виробничнику

знайомі постійні суперечки між працівниками формного цеху і друкарями про

причини шлюбу і те, як важко часом у них розібратися. У випадку

нестабільності пластин не тільки сам процес стає непередбаченим — можуть

виникнути технологічні збої, що обійдуться дуже дорого.

Нехай мене вибачать читачі «за високий штиль», але стабільність і

надійність — от на що треба молитися в сучасному виробництві. Без

надійності устаткування і матеріалів неможливо грамотно і з мінімальними

утратами вибудувати технологічний цикл. Для цієї мети розроблені різні

жорстко регламентовані стандарти, наприклад, ISO і інші. Я не говорю вже

про необхідність стабільності при впровадженні таких «просунутих»

технологій, як система керування кольором з побудовою ICC-профілів. Ці

якості важливі завжди, для будь-якого підприємства, але особливо коштовні

вони для великих друкарень з їхнім різноманіттям друкованого устаткування,

форматів пластин, твердими строками виконання замовлень.

Якщо судити по діаграмах, лідером серед пластин описуваного класу по

надійності і стабільності є Agfa Ozasol P5S. Досить близько до них

підходить тільки Fujifilm VPD.Всі інші пластини помітно відстають. Треба

помітити, що це приблизно погодиться і з тими практичними даними, що автор

напрацював на практиці.

Аналіз пластин різних фірм показує, що стабільність залежить не тільки

від технологічного рівня виробника (зроблене устаткування, лазерний

контроль та інше), воно зв'язано і з іншими властивостями. Причому все це

легко з'ясовно. Наприклад, чим вище світлочутливість, тим нижче

стабільність копіювальних властивостей. Звичайно, це не правило, а скоріше,

тенденція, тому що технологія виготовлення пластин розрізняється. І все-

таки, вибираючи пластини більш високої світлочутливості, приготуйтеся до

того, що для різних партій час копіювання може відрізнятися і прийдеться

час від часу проводити додаткові калібровані заходи. Менш світлочутливі

пластини в цьому відношенні надійніше.

7.Офсетний друк без зволожування

Винайдення способу офсетного друку без зволожування стало одним з

найважливішіх етапів у вдосконаленні друкарського процесу. Фундатором

методу вважається амерканська компанія DIC Americas. Вже за кілька років

після відкриття методу чимало виробників друкарського обладнання

(„Heidelberg”, „MAN Roland”, „Didde”, „A.B.Dick”, „Komori”, „Metronic”

тощо) випустили моделі для роботи новим способом.

Останнім часом розробленно стабільні технологічні системи, що

забезпечили впровадження способу з використанням аналового відтворення

зображення.

Офсетний друк без зволожування поєднує особливості глибокого друку –

неперевершеного щодоякості поліграфічної продукції – з відомими перевагами

офсетного. Його особливості полягають також у конструкції формних пластин

(друкувльні елементи розташовані нижче проміжних).

Актуальність і перспективність способу підтверджується створенням

Європейської асоціації друку без зволожування (EWPA).

7.1.Основи технологічного процесу офсетного друку без зволожування

У традиційному офсетному друці в зоні друкарського контакту наявні два

полярні рідкі середовища – фарба й зволожувальний розчин, взаємодія між

якими робить процес друкування нестабільним.

На рисунку 1 показана друкарська форма для традиційного офсетного друку.

Вона складається з декількох шарів, основні з яких – зернена або анодована

поверхня алюмінієвої пластини та шар діазосполук, отриманий після

задубленого фоточутливого покриття. Перший шар у пластин деяких виробників

складається ще з декількох підшарів (наприклад, у англійських Spectrum або

німецьких Ozasol це алюмінієва підкладка, зернений і анодований підшарки).

Під час друку зволожувальний розчин змочує нерівну поверхню алюмінію та

відштовхується від маслянистої поверхні діазосмол. Фарба ж, навпаки, добре

лягає на верхній шар друкувльних елементів і не може потрапити на змочену

поверхню пластиниДосить дрібні друкувльні елементи через велике поверхневе

натягнення зволожувального розчину повністю покриваються водяною плівкою. А

насичені ділянки зображення з незначними проміжками між друкувальними

елементами, в свою чергу, не можуть втримати потрібну кількість вологи. Це

спричиняє нерівномірне розподілення фарби на відбитку внаслідок

нерівномірної в’язкості фарб.

Тому в офсетному друці нормальним вважається дотримання растра з 4- та

96-відсотковим заповненням, шо не забезпечує ідеальної якості. Технологічна

дисципліна, підтримка потрібного складу зволожувального розчину, контроль

його кислотності, жорсткості й електропровідності води поліпшують

становище, але лише певною мірою.

Тому вже близько чотирьох десятиліть науковці намагаються створити

друкарську форму, на поверхні якої практично на одному рівні були б

розміщені ділянки з різними поверхневими властивостями. Основні проблеми

винкають з розробкою матеріалів для проміжних елементів, які б не вступали

у фізико-хімічну взаємодію з фарбою без попереднього зволожування. З усієї

палітри матеріалів, що задовольняють цим вимогам, експериментально був

обраний клас кремнійорганічних полімерів.

Розглянемо типову будову друкарської форми офсетного друку без

зволожування (рис.2). Її нижній шар теж алюмінієвий або зроблений з іншого

жорсткого матеріалу, що зберігає свої розміри під час розтягнення. Зверху

на пластину нанесений полімерний шар, що добре втримує фарбу. В якості

верхнього шару використовується силіконове покриття, що відштовхує фарбу.

Створені навіть такі чутлиі до УФ-випромінювання матеріали з вмістом

силікона, які дозволяють працювати як за негативною (під дією випромінювача

задублюються друкувальні елементи, а потім під час проявлення змивається

все зайве), так і за позитивною технологією (випромінювання руйнує фотошар,

який потім змивається проявними реактивами).

Отже, під час друкування офсетним друком без зволужування замість п’яти

поверхневих контактів (зволожувальний розчин – алюміній, зволожувальний

розчин – діазосполука, фарба – алюміній, фарба – друкувальний елемент,

зволожувальний розчин – фарба) відбуваються лише два: фарба – друкувальний

елемент, фарба – полімерне покриття. Це значно спрощує друкарський процес.

Спеціальна фарба утримується на полімерній поверхні друкувальних елементів,

а ділянки з вмістом силікона, що злегка підносяться, запобігають

потрапленню фарби на проміжні елементи. Саме цим і пояснюється можливість

збільшення лініатури растра з підвищенням якості друку. Тиражестійкість

друкарських форм, виготовлених на основі цих пластин, сягає до 200 тис.

відбитків.

Для роботи з друкарськими формами офсетного друку без зволожування

використовується стандартне обладнання:традиційна копіювальна рама зі

звичайною ультрафіолетовою лампою та звичайні проявні процесори. Форми

сухого офсету не потребують гумування. Проте слід часто змінювати реактиви

для проявлення, використовувати якісні хімічні речовини для очищення цих

форм на друкарській машині й консерванти.

Нині випускаються пластини для офсетного друку без зволожування всіх

поширених форматів, завтовшки 0,15-0,35 мм. Двома основними виробниками

таких пластин є японські фірми „Toray” і „Konica”. Розроблені також форми

для офсетного друку без зволожування з використанням УФ-сушарки.

Системи Toray Waterless фірми „Toray Industries INC.”

У фотомеханічному способі виготовлення друкарських форм на алюмінієву

основу з копіювальним шаром додатково наносять шар полісилоксанового

каучуку. В копіювальній рамі здійснюють експонування та проявляють копію в

стандартному проявнику. З незадублених ділянок форми полісилоксановий шар

видаляється разом з копіювальним шаром і на цьому місці утворюються

друкувальні елементи. Вадою цього методу є обов’язкова наявнісь мікропор у

каучуковому покритті для проникнення проявного розчину до копіювального

шару, що може зменшитизносостійкість проміжних елементів друкарської форми.

Така технологія досить давно застосовується японською фірмою „Toray”,

яка у 1977 році створила систему Toray Waterless. Система включала

попередньо сенсибілізовані пластини Toray Waterless Plate мають

багатощарову конструкцію: підкладка із зерненого алюмінію, світлочутливий

шар на основі діазосполук, шар олеофобного силіконового каучуку завтовшки

декілька мікрон і тонка захисна поліетилентерефталантна плівка.

Фірмою розроблений метод виготовлення форм позитивним способом

копіювання на пластинах Toray Waterless Plate, оснований на фотоіндукційній

адгезії між шаром силіконової гуми й сввітлочутливим шаром; експонування

здійснюється через захисну плівку. При цьому на освітлених ділянках

посилюється адгезія між світлочутливим шаром і шаром силіконової гуми,

відбувається процес фотоадгезії – утворються зв’язки між двома шарами –

світлочутливим та силіконовим.

Світлочутливий шар містить фотополімеризаційноздатні вінілові мономери,

в молекулах яких є гідрооксигрупи. Під час нанесення на цей

шарневулканізованого силіконового шару, що має елементи з поперечними

зв’язками, відбувається вулканізація. На межі між двома шарами елементи з

двома поперечними зв’язками вступають у реакцію згідрооксигрупами

світлочутливого шару. Під час експонування гранична зона твердіє і, таким

чином, утворюються проміжні елементи форми.

Експонування здійснюється на звичайному устаткуванні. Час експонування

за допомогою ртутної лампи потужністю 3 кВт становить 60-120 сек.

Зняття силіконового з непроекспонованих ділянок здійснюється в проявних

щіткових машинах. На експонованих (проміжних) ділянках шар залишається.

Друкувальним елементам відповідає відкритий фотополімерний шар.

При негативному способі копіювання світлочутливий шар підлягає фотолізу,

який викликає руйнування експонованих ділянок силіконового шару, що

знаходиться над ним.

На міжнародній виставці „Drupa 2000” фірма „Toray Industries Inc”

представили пластини Toray Waterless Plate з новими виробничими

характеристиками.

Пластини Toray мають високу роздільну здатність, забезпечують якісну

градаційну передачу та високу оптичну щільність відбитків.

Дефомація друкувальних елементів на формі не перевищує 6-7%, що значно

менше, ніж у традицйійному офсетному друці.

Форми забезпечують ввідтворення растрових градацій у діапазоні відносних

площ растрових цяток від 2 до 98%.

Відомі також друкарські форми для офсетного друку без зволожування фірм

„Fuji Foto Film Co”, „Hoeglist.AG”, які запантували свої винаходи.

Системи з використанням стандартних світлочутливих композицій

За другим варіантом друкарську форму, отриману стандартним методом,

покривають шаром кремнійорганічного каучуку. Потім, за допомогою органічних

розчинників, на ділянках друкувальних елементів видаляють копіювальний шар

разом з верхнім органічним покриттям. Цей спосіб приводить до збільшення

кількості технологічних операцій у порівнянні з першим варіантом.

На поверхню формної пластини наносять композицію, до складу якої входять

світлочутливі складники та полісилоксановий полімер. Під час експонування в

результаті дії світла відбувається структуризація полімерного шару.

Ділянки, що не зазнали перетворень, вимиваються в процесі проявлення. Цей

метод застосовується фірмою „ЗМ” та вимагає спеціального добору компонентів

композиції, оскільки кремнійорганічні сполуки мають дуже низьку хімічну

активність і практично не змішуються з основними світлочутливими сполуками.

Фірма „ЗМ” (США) ще на початку 80-х років розробила систему виготовлення

форм для офсетного друку без зволожування Driography. Система включала

попередньо сенсибілізовані пластини Dry Plate зі світлочутливим діазошаром,

прозорим силіконовим шаром та захисною плівкою; технології виготовлення

форм і друкування.

Друкування способом Driography здійснювалося на звичайних офсетних

машинах з відключеним апаратом для зволожування. Тиражестійкість форм – 30-

50 тис. відбитків.

Нестабільність характеристик пластин та фарб компенсувалася якістю

друкування. На думку фахівців, для забеспечення незмочування проміжних

ділянок були потрібні спеціальні фарби з високими когезійними

властивостями.

8.Характеристика контрольних шкал.

Висока якість друкованої продукції можлива при умові відтворення усіх

деталей фотоформи при виготовленні друкарської форми і оптимальному

друкарському процесі. Оперативний контроль формних і друкарських процесів

здійснюють за допомогою контрольних шкал, які дозволяють встановити

об'єктивні показники якості на різних стадіях технологічного процесу .

В залежності від технології формного процесу шкали оперативного контролю

поділяють на два типи: для аналогової технології (у вигляді фотоформ) та

для технології прямого запису інформації з комп'ютера на формну пластину (в

оцифрованому вигляді).

Характеристика, особливості будови та методика застосування шкал

оперативного контролю додрукарського процесу СПШ-К та РШ-Ф.

СПШ-К — півтонова шкала, призначена для визначення та контролю часу

експонування. Містить 10 полів з інтервалом 0,15 Б (від D1 = 0,15 Б до D10

= 1,5 Б і додаткове 11 поле зі щільністю D11 = 2,00 ± 0,1 Б. Поля розділені

розмежувальними смугами з оптичною щільністю D( 2,00 Б.

Правильність вибраного часу експонування контролюється за номером повністю

проявленого поля шкали СПШ-К. На монометалевих формах повністю проявленим

полем вважають поле, яке не сприймає фарбу. Номер проявленого поля в

залежності від типу пластин може бути різним. Переважно це 3-4 поля (0,45-

0,60 Б) шкали СПШ-К.

Оптичні щільності полів шкали СПШ-К

|Формат паперу | |

|мах мм |485 x 660 |

|мін мм |290 x 310 |

|Фарбовість |4+0 |

|Формат друку мм |475 x 650 |

| |310 x 310 (хв)|

|Товщина матеріалу, що |до 0,45 |

|задруковується, мм | |

|Щільність паперу г/кв.м |30 - 350 |

|Продуктивність |3000/10000 |

|аркушів/годину | |

|Висота стопи: | |

| на самонакладі мм |980 |

| на прийманні мм |460/820 |

|Формат друкованої форми мм |530 x 650 x |

| |0,3 |

|Формат офсетної гуми мм |560 x 664 x |

| |1,9 |

|Встановлена потужність kVA |23 |

| Габарити мм |2380x5410x1820|

|Маса кг (низк/висок. |8200 |

|стапель) | |

| | |

12.Вибір доцільних технологій формних процесів, устаткування та матеріалів.

Важливо розуміти, що абсолютно ідеальних пластин, швидше за все, поки

ще немає. І для різних чи підприємств різних задач окремі марки пластин

можуть виявитися більш кращими, чим лідери ринку. Наприклад, якщо у Вас на

підприємстві не досить висококласне копіювальне устаткування і виявляти

пластини Ви предпочитаете саморобними розчинами, що виявляють, з лугу і

силікату натрію і не в проявочной машині, а в кюветі губкою, то дуже може

бути, що самою головною характеристикою пластини виявиться ширина інтервалу

експозиції і проявлення.

[pic]

[pic]

Рис. 1. Шкала контролю копіювального шару

При оперативному виробництві (наприклад, газетному) чи недостачі

копіювальних рам визначальним може виявитися висока світлочутливість, тобто

швидкість, за якої пластина може бути проэкспонирована. Якщо в пластини

висока світлочутливість, то час її експонування нижче, і отже, друковану

форму можна виготовити швидше.

Якщо друкарня в основному друкує высоколиниатурные роботи з легкими чи

тлами стохастическим растром, для неї головним стає гарна здатність

пластин, що дозволяє. Утім, дозволу, як і пам'яті в комп'ютера, ніколи не

буває занадто багато. Про цю корисну властивість варто поговорити окремо.

Для друкування невеликих тиражів важливою умовою стає час (швидкість)

виходу друкованої машини на баланс фарба-вода, і отже, дуже важливо як

швидко з конкретною пластиною машина на цей баланс виходить.

РР1 фірми “Polychrome POAP” – це монометалева, заздалегідь

очутливлена позитивна офсетна пластина на AL основі.

Підготовка поверхні основи включає електрохімічне зерніння з

оксидуванням та наповненням оксидної плівки, створення спец гідрофільного

підшару.

Середня величина мікронерівностей поверхні алюмінію складає 0,4 – 0,7

мкг, оптимальна маса 1м[pic] анодованої плівки – 2,7г (±15%), оптимальна

маса 1м[pic] копіювального шару становить 1,9 – 2,1г.

Показник світлочутливості пластин РР1 у 1,5 – 2,0 разів вищий,

порівняно з УПА-1, що сприяє скороченню часу експонування. Тиражостійкість

сягає 80 – 100 тис. відбитків. По технічній характеристиці пластина

призначена для книжково-журнального друку і образотворчої інформації:

Технологічна характеристика форм для друкування видання .

| |Основна |

|Показник |пластина |

| |РP1 |

|1 |2 |

|Спосіб друкування |офсет |

| | |

|Тип форми, метод |монометалева |

|виготовлення |офс. форма |

| |позитивного |

| |копіювання |

| | |

| |Polychrome |

|Фірма виробник |POAP |

| | |

| |алюміній |

|Основна форма | |

| |на основі |

|Тип фото чутливого шару |ОНХД |

| | |

| |фотодиструкці|

|Принцип утворення |ї |

|прогалиних та друкувальних | |

|елементів | |

| |80 |

|Тиражостійкість, тис. прим.| |

| |2,7 |

| | |

|Товщина оксидної плівки, |0,4 |

|мкм | |

| | |

|Мікроморсткість прогалиних |6 |

|елементів, Ra, мкм | |

| | |

|Кількість зерен на 1 | |

|мм[pic] | |

13.Основні показники якості монтажу фотоформ

| | | | |

| |Номінальне |Допуск |Спосіб |

|Показник якості |значення |Рmax……. |контролювання, |

| |показника |…….Pmin |ЗВТ |

|1 |2 |3 |4 |

|Найбільша (Dmax) і найменша|1) не < 2,5 | ± 0,2|1) |

| |2) 0,08 | |мікрофотометр, |

|(Dmin) оптичні щільності | |± 0,03 |мікроденситомет|

|фотоформ, Б | | |р |

| | | |2) візуально за|

| | | |тест-еталоном, |

| | | |проглядовий |

| | | |пристрій УПП за|

| |За даним | |ГОСТ 29.48-79 |

|Відповідність розміру |розміром |при | |

|репродукції заданому, мм | |розмірі |вимірювальна |

| | |> 400X500 |лінійка, ГОСТ |

| |0,2 |± 1,0 |427 – 75 |

|Перекіс між рядками тексту | | | |

|та ілюстраціями, мм | |0,3 |те саме |

| |0,05 | | |

|Несуміщення приладжувальних| | | |

|хрестів-міток чи | |0,1 |лупа-мікроскоп |

|перфорації, мм | | |МПБ – 2 , |

| |Відсутність | |МРТ УЗ-483-66 |

| |пошкоджень, | | |

| |порох у | |Візуально. |

| |повітряних | |Проглядовий |

|Зовнішній вигляд, бали |пухирців |– |пристрій УПП, |

| | | |ТУ 29.01-62-84,|

| | | |ФКП – 42. |

14.Основні показники якості форм плоского офсетного друку.

| |Номінальне|Допуск |Спосіб контролювання,|

|Показник якості |значення |Рmax…… |ЗВТ |

| |показника |……Pmin | |

|1 |2 |3 |4 |

| | | |1) Візуально РШ-Ф ТУ |

|Спотворення градації, |6,6 |не > 9 |29.01 – 7 – 86 |

|[pic]Sвкд, % | | |2) Вимірювальний |

| | | |мікроскоп (ПМТ – 3) |

| | | | |

| |повністю | |1) Шкала СПМ-К за ТУ |

| |проявленні|– |29.01 – 100 – 83 |

|Повнота проявлення копії |поля з Омк| |2) Лупа 10Х, ГОСТ |

| |=0,45 – | |7594 – 75 |

| |0,66 | | |

| | | |ПМТ – 3 |

|Спотворення штриха по ширині | |– | |

|меншій 1 мкм, % |8,0 |– | |

|більшій 1 мкм, % |2,5 | | |

| | |40 |ПМТ – 3 |

|Зміна контрасту шрифта, % |35 | | |

| | | |1) Візуально, шкала |

|Найменший розмір растрових | |2,7 |РШ-Ф, ТУ 29.01-7-86 |

|точок у світлих ділянках, |2,5 | |2) ПМТ – 3 |

|[pic]Sвкд, % | | | |

| | |– |Мікрометр, ГОСТ |

| |± 0,04 | |6507-78 |

|Різнотовщинність форм одного | | | |

|комплекту, мм | |2 |Метод сітчастих |

| |1 | |надрізів, ГОСТ 15140 |

|Адгезія копіювального шару, | | |– 76 |

|бали | |20 | |

| |25 | |Міри, ГОСТ 2819 – 68,|

| | | |мікроскоп МБС |

|Роздільна здатність, R, | |– | |

|мм[pic] |10 | |Тест-об’єкт, ПМТ – 3 |

| | |± 5 | |

| |110 | | |

|Видільна здатність, L, мкм | | |Вибіркове змочування,|

| | | |шприц за ГОСТ |

|Олеофільність друкувальних | | |22957-78 |

|елементів, Q, град. | |± 5 | |

| |43…57 |± 2 | |

|Гідрофільність прогалиних |10 | |Те саме |

|елементів: | |40 | |

|а) після проявлення |50…75 | | |

|б) після гідрофілізування | |± 0,2 |При друкуванні |

| |0,6 | | |

|Тиражостійкість, тис. від. | | |Профілограф, еталон. |

| | | | |

|Шорсткість прогал. елем., Ra,| | | |

|мкм | | | |

15.Блок – схеми технологічних процесів формного виробництва.

Монтаж фотоформ

(монтажний стіл)

Контроль якості монтажу

та ЗОП

Підготовка копіювальної рами

до роботи (коп. рама EM 1187)

Експонування (пласт. PP1)

Обробка форми:

– проявлення і очищення

– відсмоктування проявника

– двостороннє змивання

– коректура форми

– висушування

– консервування

(процесор SM 90)

Контроль готових форм

Передача форм в друкарський цех

16.Макети розміщення текстових та ілюстраційних елементів на формі для

друкування основної частини видання та його додаткових елементів.

На рисунок монтажу основної частини наносимо наступні позначення та

елементи:

1 – напрям волокон у паперовакумі;

2 – лінію-межу притискних клапанів;

3 – центральні лінії;

4 – лінії поділу аркуша на елементи;

5 – хрести-мітки;

6 – автоматна мітка;

7 – мітка замовлення;

8 – аркушева мітка;

9 – мітки фальцювання;

10 – шкали оператив контролю;

11 – шкали візуального контролю;

12 – обрізні мітки;

17.Розрахунок завантаження формного виробництва.

Виробнича програма з монтування фотоформ

[pic]

Виробнича програма з виготовлення друкарських форм

обкладинка

[pic]

форзац

[pic]

Для палітурки тип.5 вибираємо трафартний спосіб друку. Машина ЛПТ-2,

призначена для друкування на палітурці.

18.Маршрутно – технологічна карта процесів виготовлення трафаретної

друкарської форми.

|1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |

|1.Натягуван|Копію-вал|Пристрій |Капроно-в| - |Тиск при |Вапду- |

|ня |ьник 5 |для |а сітка | |натягу-ва|метром |

|капронової |розряду |натягування|№75, клей| |нні 2-3 |(моно-ме|

|сітки на | |сітки на |ТК. | |атм. |тр |

|формну раму| |раму ФТР – | | | |пневма-т|

|і | |700. | | | |ичного |

|приклеюванн| |робочий | | | |пристро)|

|я до рами. | |тиск у | | | |. |

| | |циліндрі | | | | |

| | |3,5 атм. | | | | |

| | |Розмір рами| | | | |

| |-((- |30(40 см. |Сітка №75|Етило-вий| | |

|2.Знежи-рюв| | | |спирт | |Сітка |

|ання сітки.| | | |(70%). |- |повинна |

| | |Витяжна | | | |рівномір|

| | |шафа. | | | |-но |

| | | | | | |змочува-|

| | | | | | |тись |

| | | | | | |водою. |

| | | | |1.Водороз|В’язкість| |

| |-((- | |Рама з |чин-ний |розчину –|Воронка |

|3. | | |натягну-т|сополіа-м|30-35с. |ВЗ-4 |

|Нанесення | | |ою |ід –400г.| |(час |

|на сітку | |Витяжна |сіткою. | | |витіканн|

|світлочутли| |шафа. | |2.ПЕТА | |я |

|-вої | |Ракель-кюве| |180г. | |розчину,|

|композиції.| |та. | |3.”Триго-| |ГОСТ8420|

| | | | |нал”15мл.| |-74 |

| | | | | | |Секундо-|

| | | | |4.Етило-в| |мір ГОСТ|

| | | | |ий спирт | |50-72-72|

| | | | |500мл. | |. |

| | | | |5.Родамін| | |

| |Копію-вал| |- |“Ж”-0,5г.|Темпера-т| |

| |ьник, | | | |ура в | |

| |5-го | | | |сушиль-ні| |

|4.Сушіння |розряду. |Сушильна | |Темпера-т|й шафі | |

|копіюваль-н| |шафа | |ура |40-50(С. |Термо-ме|

|ого шару. | |ФТС-800. | |сушіння | |тр ГОСТ |

| | | | |40-50(С, | |215-73. |

| | | | |час | | |

| |-((- | |- |сушіння –|- | |

| | | | |10-15хв. | | |

| | | | | | | |

|5.Копіюванн| |Копіювальна| |Час | | |

|я | |рама УЕП | |копіюван-| |Прилад |

|діапозитиву| |–30, | |ня-2-3хв | |для |

| | |максимал-ьн| |при | |вимірю-в|

| | |ий формат | |освітлено| |ання |

| | |720(300, | |-сті | |освіт-ле|

| | |вакуум – | |40Вт/м | |ності |

| |-((- |0,9 атм. | | | |ДАУ-81; |

| | | |- | |Повнота |секундо-|

| | | | | |вимиван-н|мір ГОСТ|

| | | | | |я. |5072-72.|

| | | | | | | |

| | |Установка | |Вода, | | |

|6.Проявленн| |для | |темпера-т| |Візуальн|

|я копії | |вимивання | |ура | |о,20( |

|(вимивання |-((- |УВП – 30, | |20-25(С. | |лупа |

|копіюваль-н| |максималь-н|- | |- |ГОСТ |

|ого шару на| |ий формат | | | |7584-75.|

|друкувальни| |420(300. | | | | |

|х | | | | | | |

|елементах).| |Сушильна | |Температу| | |

| |Копію-вал|шафа ФТС – | |ра | | |

| |ьник 5-го|800. |Рідка |40-50(С, |- | |

|7.Сушіння. |розряду. | |світлочут|час | |Візуаль-|

| | | |лива |сушіння | |но: до |

| | | |компози-ц|5-10хв. | |повного |

| |-((- |Стіл для |ія. | | |висихан-|

| | |ретушування| |Див. | |ня. |

| | |, пензлик. |- |пнкт 3. |- | |

|8.Ретушуван| | | | | |Візуално|

|-ня. | | | | | |на |

| | | | | | |просвіт.|

| | |Копіювальна| | | | |

| |-((- |рама | |Час | | |

| | |УЕП-30. | |копію-ван| | |

|9.Додаткове| | |Фарба |ня 1хв. |- | |

|експонуваня| | |ТПХВ. | | |Секундо-|

|для | | | | | |мір ГОСТ|

|закріплення| | | | | |5072-72.|

|результатів| | | | | | |

|ретуші. | |Ручний | |Відстань | | |

| | |верстат. | |від форми| | |

|10.Одержан-| | | |до | | |

|ня | | | |палітурки| | |

|котрольного| | | |3мм. | |Візуальн|

|відбитка. | | | | | |о, 20( |

| | | | | | |лупа; на|

| | | | | | |точність|

| | | | | | |відтво-р|

| | | | | | |ення |

| | | | | | |графічни|

| | | | | | |х |

| | | | | | |елемен-т|

| | | | | | |ів. |

19.Маршрутно – технологічна карта процесів виготовлення форм офсетного

друку.

-----------------------

[pic]

[pic]

[pic]

Страницы: 1, 2