Рефераты

Курсовая работа: Розрахунок транзисторного резонансного підсилювача потужності

Подпись: 2

 

 

Подпись: 6

 

 

Подпись: 4Подпись: 5Подпись: 1Подпись: 10Подпись: 9Подпись: 8Подпись: 7Подпись: 3

 

Uke,В

 



Подпись: 0,4

 

 

Подпись: 0,3

 

 

Подпись: 0,2

 

 

Подпись: 0,1

 

 

Подпись: 0,5

 

Подпись: 1

Подпись: 1,5

Uбе,В

 
 

 
 

Розрахунок резонансного підсилювача потужності

1.  Визначимо ємність активної області колекторного переходу.

Ска=Ск/(1+Кс) = ()=1,36пФ


2.  Визначимо ємність пасивної області колекторного переходу з врахуванням ємності між виводами колектора і бази.

Скп=Ск - Ска = (4,1-1,36)*10-12=2,74пФ

3.  Так як tк=r¢б*Ска, знаходимо омічний опір бази.

r¢===16,09 Ом

4.  Знаходимо омічний опір емітера

r¢===0,766Ом

Вибір кута відсікання

Оцінемо можливість роботи транзистора з нульовим зміщенням:

1.  Перша гармоніка колекторного струму в нульовому наближені.

 

Ік0 ==0,25*0,3*18(1 - )=0,217А

Х===0,296

2. Параметри нелінійної моделі транзистора при струмі ік ср=І0к1

а) Низькочастотне значення крутизни:

Sn= = =2,26А/В


б) Опір втрат рекомбінації

rb=b0/Sn =20/2,26=8,85Ом

в) Низькочастотний коефіцієнт передачі по переходу

Кп=(1+Sn*r¢є+r¢б/rb)-1=(1+2,26*0,766+16,09/8,85)-1=0,219

г) Крутизна статичних характеристик колекторного струму

S=Kn*Sn=2,26*0,219=0,49А/В

д) Параметри інерційності

ns=f*S*r¢б/fт==3,94

nb===10

nє=2pf*r¢б*Се=2*3,14*107*16,09*20-12=0,29

3.Обчислюємо узагальнений параметр інерційності та коефіцієнти розкладання

а===0,461

b1-1(q;а)===0,0101


По графіку залежності коефіцієнтів розкладання b1-1 від кута відсікання при різних параметрах а знаходимо кут відсікання q =102°

При цьому куті відсікання g1=0,631, a1=0,522, g1=1,47

Висота імпульсу та перша гармоніка струму при q =102°

При цьому куті відсікання cos102°= - 0,207

4. Висота імпульса та перша гармоніка струму при q =102°

Z=0,5*()=0,5*()=0.089

Ік мах=Sk*Ek*Z=0,3*18*0,089=0,48A

Ік1=a1*Ік мах=0,522*0,48=0,269А

Як бачимо І0к1»Ік, тому розрахунок продовжуємо

5.  Максимум оберненої напруги на ємітерному переході.

Un max= ==1,087В

Оскільки виконується умова Un max< Uєб max, 1,087< 5

Розрахунок колекторного ланцюга

6.  Коливна напруга на колекторі

Uкє===12,16В

Ек+Uке<Uке мах, 18*12,16<135

7.  Визначимо провідність навантаження


Gk===22,12мСм

8.  Постійна складова колекторного струму і потужність яка використовується від джерела живлення по колекторному ланцюгу.

Ік0===0,18А

Р0=Іко*Ек=0,18*18=3,24 Вт

9.  Потужність, яка розсіюється на конденсаторі

Рр.к =Р0 – Р1=3,24-1,8=1,44 Вт

10.  Електронний ККД колекторного ланцюга

h= ==0,66

З метою перевірки правильності розрахунків знаходимо коефіцієнт використання колекторної напруги та електронний ККД колекторного ланцюга. Для цього знайдемо коефіцієнт використання колекторної напруги x

x=1 – Z 1 – 0,089=0,911

hе=0,5g1x=0,5*1,47*0,911=0,669

Як ми бачимо hе і h майже однакові

11.Знаходимо Н – параметри

а) Вхідний опір в режимі малого сигналу, його дійсна та уявна частини:

dН11в===0,239

Н11в=r¢б+ r¢е+wт Lе+dН11в=0,766+16,09+20*106*3*10-9+0,239=17,13 Ом

dН11м=dН11в*nb=0,239*10=2,39

dН11м=wт*Lе - +dН11м=2*3,14*50*106*3*10-9 –

- = - 343, Ом

б) дійсна та уявна частини коефіцієнта оберненого зв`язку по напрузі в режимі малого сигналу

Н12в= - w*Ск*Н11м= - 2*3,14*50*106*4*10-12*(- 343) = 0,43

Н12м=w*Ск(Н11в - rб), де rб1=

rб1==0,23 Ом

Н12м=2*3,14*107*4*10-12(17,13-0,23) =0,0041

в) знаходимо фазу та модуль коефіцієнта оберненого зв`язку

j12=arctg() =arctg() =0°59¢

|H12|=  = =0,241


г) знаходимо фазу та модуль коефіцієнта передачі

j12= - arctgnb= - arctg10= - 84°17¢

|H21|=n1*fT /f= =0,244

д) дійсна та уявна частини вихідної повної провідності

Н22в=wт * Ск * g1=2*3,14*20*106*4*10-12*0,611=319 мкСм

Н22м= = =3,18*10-5 См

12.  Складові добутку Н12 Н21:

а) модуль добутку Н12 Н21:

| Н12 Н21|=0,244*0,241=0,0588

б) фаза добутку Н12 Н21:

j= j12+j21=0°59¢-84°17¢= - 83°36¢

в) дійсна та уявна частини добутку Н12 Н21:

(Н12 Н21)в = | Н12 Н21|*cosj=0,0969*cos(-81°02¢) =0,015

(Н12 Н21)m=| Н12 Н21|*sinj=0,0969*sin(-81°02¢) = - 0,0953

13.  Складова вихідного опору і уявна частина провідності навантаження.


Rвх= Н11в - =17,13 -  =16,42 Ом

Хвн = Н11м -  = - 291 -  =-286,75

14.  Коефіцієнт підсилення потужності

Кр= = =4,31

15.  Потужність збудження і амплітуда вхідного струму:

Рб1=Р1/Кр=1,8/4,31=0,418 Вт

Іб1= = =0,226 А

16.  Сумарна потужність розсіювання та загальний ККД каскаду:

Рроз=Рр.к+Рб1=1,44+0,418=1,858 Вт

Рроз<Рк мах=; 1,858 < =5 Вт

hзаг= ==0,53hт

Коефіцієнт корисної дії трансформатора знаходиться при розрахунку ланцюга зв`язку з навантаженням.

Колекторний ланцюг зв`язку. Розрахуємо П – трансформатор з додатковим фільтром (мал. 1)

R1=1/Gk=1/22,12*10-3=45,2 Ом

R2=Rф = 200 Ом

Df=0,4МГц

Qå=Q1+Q2+Qф»f/(2Df)»=25

Нехай Q1=6. Тоді

Q2===12,75

Qф= Q å - (Q1+ Q2)=25 – (12,75+6)=6,25

С3= ==2113 Пф

С4===1015 Пф

L2===3,64*10-7 Гн

Lф===1,2*10-7 Гн

Сф===2309,4 пФ

При Qx.x=100 ККД трансформатора

hт===0,8


Базовий ланцюг зв`язку. Вякості вхідного ланцюга зв`язку візьмемо Т – трансформатор (мал. 2)


R1=Rвих=90 Ом

R2=Rвх=16,42 Ом

Для того, щоб забезпечити режим збудження транзистора від джерела гармонічного струму необхідно, щоб виконувалась умова

Q22> - 1; Q22 >5,48

Тому беремо Q2=15

Q1===6,34

L1===3,92 мкГн

С1===27,9 пФ

С2===37,16 пФ

19. Розрахунок додаткової індуктивності в колекторному та базовому ланцюгах.

Lдр1= ==14,3 мкГн

Lдр2===7,1 мкГн

Специфікація

Конденсатори

Позначення Тип елементу кількість примітка

С1

К10-17-50-30 пФ ± 5%

1
С2 К10-17-50-40 пФ ± 5% 1
С3 К10-17-50-2113 пФ ± 5% 1
С4 К10-17-50-1015 пФ ± 5% 1

Котушки індуктивності

L1 4 мкГн 1
L2 37 мкГн 1

Дроселі

Lдр1

15 мкГн 1

Lдр2

8 мкГн 1

Транзистор

VT1 КТ-805Б 1

Висновки

В даній курсовій роботі було розраховано резонансний підсилювач потужності на транзисторі. За значенням граничної частоти та максимальної потужності було обрано транзистор КТ-805Б. Була застосована Н - схема резонансного підсилювача потужності зі спільним емітером та паралельним живленням колекторного кола.

В ході розрахунків отримано:

-загальний коефіціэнт корисної дії каскаду hзаг=0,42

-коефіцієнт підсилення потужності Кр=4,31

-кут відсікання колекторного струму Ðq=102°

Розрахований резонансний підсилювач потужності працює у граничному режимі роботи. Отже, будуть реалізовані найкращі енергетичні показники.

В якості базового та колекторного кіл було обрано n-транзистори. При розрахунку отримали номінали елементів, що входять до складу резонансного підсилювача потужності. Вони представлені в специфікаціі.

Розрахована схема має достатній коефіцієнт підсилення та корисної дії і являється високочастотною, що визначає її використання у військовій техніці зв’язку.


Література

1.  Терещук М.Т. Полупроводниковые приемо-уселительные устройства. – К.: научная мысль, 1989,- 672с.

2.  лавриненко В.Ю. Справочник по полупроводниковым приборам.-К.: Научная мысль, 1984,- 424с.

3.  Богачев В.М., Никифоров В.В. Транзисторные уселители мощности.-М.: Энергия, 1978,-344с.

4.  Теплов Н.Л. Нелинейные радиотехнические устройства.-Л.:ВКАС,1972,-353с.

5.  Хопов В.Б. и др. Военная техника радиосвязи.-М.: Военное издательство,1982,-440с.


Страницы: 1, 2, 3, 4


© 2010 Реферат Live