Дипломная работа: Розширення центральної опалювальної котельні середньої потужності
Омагнічена вода після станції водопідготовки паралельними потоками
проходить поверхневі теплообмінники-охолоджувачі, де утилізують тепло
низькопотенційних і низько витратних середовищ. Потім об'єднаний потік
омагніченої води направляють в підігрівачі гарячого водопостачання.
При цьому, в період роботи котельні на паливі – газ, омагнічену
воду попередньо направляють в теплоутилізатори котлоагрегатів, де
використовують для утилізації тепла димових газів.
Потік омагніченої води на пом'якшення в станцію водопідготовки
формує регулятор зміщення при температурі 40°С. Консервація непрацюючих котлів
передбачена конденсатом під тиск деаератора.
3.2 Станція водопідготовки
Норма якості води для систем споживання води котельної приведена в
таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 Норми якості води
Категорія
споживача
|
Вміст |
РН |
Загальна
жорсткість, ммоль/л |
Карбонатний індекс,
ммоль/л |
Вміст |
Кисню, мг/л |
Сухий залишок, мг/л |
Масла,
мг/л
|
Заліза,
мг/л
|
Живлення парових
котлів |
0,03 |
5 |
8,5–10,5 |
0,015 |
- |
3,0 |
0,3 |
Підживлення
тепломережі |
0,05 |
5 |
8,3–9,5 |
- |
2,0 |
1,0 |
1 |
В якості вихідної прийнято воду з господарчо-питного водопроводу,
яка відповідає нормам ГОСТ 2874–82 «Питна вода» хімічного складу:
– карбонатна жорсткість – не більше 7,0 ммоль/л;
– загальна жорсткість – не більше 7,0 ммоль/л;
– сухий залишок – до 1000 мг/л;
– мутність – не більше 1,5 мг/л;
– окислюваність – не більше 6,0 мг/л;
– вміст заліза: варіант 1 – від 0,3 до 1,0 мг/л;
– варіант 2 – до 0,3 мг/л.
Тиск вихідної води в водопроводі прийнято рівним 0,25 Мпа. Для
приведення якості води до відповідності з нормами передбачено два варіанта
станції водопідготовки.
Варіант 1 призначений для вхідної води з вмістом заліза від 0,3 до
1,0 мг/л і включає в себе:
– знезалізнення загального потоку води;
– магнітну обробку загального потоку води;
– пом'якшення потоку добав очної живильної води способом
натрій-катіонування.
Пом'якшення організовано в блочних установках ВПУ – 5,0
виробництва Мопастирищенського машинобудівного заводу.
Знезалізнення передбачено аерацією води повітрям від компресора з
наступним фільтруванням через фільтри з сульфовугіллям.
Розрахункові дані приведені в таблиці 3.
Таблиця 3.3 Розрахункові дані по установкам пом'якшення
№ п/п |
Найменування |
Один. виміру |
Варіант 1 |
Варіант 2 |
1 ступінь |
2 ступінь |
1 |
Умовна
середньогодинна продуктивність |
т/год |
4,35 |
4,35 |
4,35 |
2 |
Фактичне число
годин роботи установки за добу |
год |
16,0 |
16,0 |
16,0 |
3 |
Фактична
продуктивність |
т/год |
6,53 |
6,53 |
6,53 |
4 |
Жорсткість води
після пом'якшення |
ммоль/л |
0,015 |
0,10 |
0,015 |
5 |
Характеристика
фільтрів |
|
|
|
|
– тип |
|
Протитоковий |
ФІПа |
1–0,7–0,6№а |
– діаметр |
м |
1,0 |
0,7 |
0,7 |
– марка катіоніту |
- |
КУ-2–8 |
КУ-2–8 |
Сульфовугілля |
– загальна
кількість |
шт |
2 |
2 |
2 |
– кількість
одночаснопрацюючих |
шт |
2 |
2 |
1 |
6 |
Швидкість
фільтрування |
м/год |
8,30 |
8,37 |
16,73 |
7 |
Робоча обмінна
здатність катіоніту |
ммоль/л |
1025 |
945 |
300 |
Варіант 2 призначений для вхідної води з вмістом заліза не менше
0,3 мг/кг і включає в себе:
– магнітну обробку загального потоку води;
– пом'якшення потоку додаткової живильної води способом
двухступінчатого натрій-катіонування.
Пом'якшення організоване у фільтрах Бійського котельного заводу розрахункові
дані приведені в табл. 3.3
В проекті технологія проведення регенерації фільтрів шляхом
повторного використання солі, що дозволяє знизити витрату солі і зменшити об'єм
стічних вод.
Передбачено два баки розчину солі: один для приготування свіжого 8%
розчину солі, другий для збору відпрацьованого розчину солі.
Відмивка фільтра організована у дві стадії.
Послідовність проведення регенерації наступна:
– взрихлення водою із бака взрихлюючої промивки з відводом
стоків у каналізацію;
– подача відпрацьованого розчину солі (збереженого від
регенерації попереднього фільтру) із баку потоком зверху з відводом стоків у каналізацію;
– подача свіжого розчину солі зверху з відводом середовища,
яке виходить у каналізацію;
– перша стадія промивки – подача води зверху з витісненням з
фільтру використаного розчину солі в бак відпрацьованого розчину, концентрація
солі складає 2–4%, стоки відсутні;
– друга стадія промивки – продовження подачі зверху з
відводом середовища, що виходить в бак взрихлюючої промивки, стоки відсутні.
В обох варіантах передбачена робота пом'якшувальної установки на
протязі першої і другої зміни. Вказане дозволяє без збільшення типорозмірів
фільтрів зменшити штатну одиницю апаратника у третю зміну. Зберігання запасу
пом'якшеної води для цілодобової роботи котельні передбачено в баці.
В обох варіантах передбачена доставка солі автотранспортом,
зберігання у «мокрому вигляді» в бункері.
При прив'язці проекту до умов місцевості можливе примінення
варіанту 1 (для води з вмістом заліза менше 0,3 мг/кг), анулювавши установку
знезалізнення. Визначальним фактором при цьому являється можливість
комплектації котельної установками ВПУ-5.
3.3 Мазутопостачання
Установка мазутопостачання призначена для прийому, зберігання і
приготування мазуту до необхідних для згорання параметрів.
Прийнято, що мазут поступає з нафтобази на якій централізовано
організований ввід рідкої присадки.
Доставка мазуту передбачена автотранспортом.
Фільтри грубої очистки мазуту загальні, фільтри тонкої – індивідуальні
у кожного котла.
Схема трубопроводів подачі мазуту – циркуляційна. Схема дозволяє
підтримувати температуру в резервуарах 60°С, температуру мазуту що поступає на
спалювання – 110–120°С.
Передбачений перепуск частини мазуту з нагнітальної лінії (після
насосів подачі) у всмоктуючи лінію в режимі малих навантажень котельної. Це
проводиться в цілях запобігання перегріву мазуту, який знаходиться в
резервуарах.
Номінальна витрата мазуту на котел 273 кг/год.
Кожен котел оснащений пальником ГМ –2,5 паро-механічною
форсункою. Тиск мазуту перед форсункою – 2,0 МПа. Тиск пари, яка подається на
форсунки котлів для розпилювання – 0,2 МПа.
Повернення конденсату з установок мазутопостачання передбачений в
сепаратор безперервної продувки.
Мазутонасосна оснащена паропроводом пожежегасіння. Засувка подачі
пари в паропровід установлена в котельному залі. Робота установки
мазутопостачання організована без постійного обслуговуючого персоналу.
3.4 Газопостачання
Проект газопостачання розроблений з урахування роботи котлів на
газу середнього тиску з установлення на всіх котлах автоматики безпеки і
регулювання.
Постачання котельної газом організовано від газопроводу високого
тиску Р < 0,6 МПа. Для зниження тиску газу з високого до Р = 0,4 МПа в
котельній передбачується газорегуляторна установка (ГРУ), виготовлена по
типовій серії 5.905–9.
Організований загальний і поагрегатний підрахунок витрати газу.
На газопроводі котла і загальних газопроводах котельної
передбачені збірні продув очні газопроводи, які виводяться за межі котельної.
3.5 Рекомендації по виконанню монтажних і ремонтних робіт
Монтаж тепломеханічного обладнання і трубопроводів котельної
проводять в закритому приміщенні з відкритими монтажними отворами. Розміщення і
значення монтажних отворів наступне:
1. Отвір шириною 5,65 м у стіни по осі «6» ряди «В-Г», для
подачі котлів;
2. Отвір шириною 5,55 м у стіни по осі «6» ряди «Г-Д», для
подачі економайзерів;
3. Отвір шириною 5,53 м у стіни по осі «1» ряди «Б-В», для
подачі крупно блочних установок гарячого водопостачання, живлення і підживлення;
Висота кожного отвору 6 м.
Збирання крупно блочних установок із транспортабельних блоків
проводять на монтажному майданчику до подачі в монтажний отвір.
Заміна котлів при проходженні їх строку служби передбачена через
отвори в стіні по осі «Д». Конструкція кріплення стінових панелей дозволяє
демонтувати їх на період заміни.
4. Вибір і розрахунок основного обладнання
4.1 Характеристика котлів марки ДЕ-4–14ГМ
У зв'язку з розширенням котельні виникає потреба вибору котельного
агрегату. Зважаючи на те, що котли ДЕ-4–14ГМ мають високий ККД та добре
зарекомендували себе в роботі, а також підходять для розширення своєю
потужністю, обираємо саме цей котел.
Газомазутні парові вертикальні водотрубні котли типу ДЕ призначені
для вироблення насиченої і перегрітої пари до температури 225 °С, який
використовується на технологічні потреби, опалення, вентиляцію і гаряче
водопостачання. Котел ДЕ-4–14ГМ випускається на номінальну паропродуктивність 4
т/год при робочому тиску 1,4 МПа.
Технічна характеристика котла ДЕ-4–14ГМ приведена в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 Технічна характеристика котлів марки ДЕ-4–14ГМ
Найменування |
Марка котла |
|
Е-4–14ГМ |
Паропродуктивність,
т/год |
4,14 |
Температура
насиченої пари, °С:
насиченої
перегрітої
|
194
225
|
Поверхня нагріву, м2:
радіаційна
конвективна
|
22,0
48,0
|
Коефіцієнт корисної
дії, %:
при спалюванні
мазуту
при спалюванні газу
|
88,7
97,0
|
Конструктивною особливістю даних котлів являється розміщення топочної
камери з боку конвективного пучка, утвореного вертикальними трубами
розвальцьованими у верхньому і нижньому барабанах. При цьому в максимальній
степені використана уніфікація деталей і робочих одиниць, які приміняються в
котлах типу ДКВР і КЕ.
Для котла паропродуктивністю 4 т/год діаметр верхнього і нижнього
барабанів становить 700 мм, а відстань між барабанами 2750 мм, для
екранів і конвективного пучка приміняться труби діаметром 51Х2,5 мм.
Довжина циліндричної частини барабана становить 2250 мм. В передньому і
задньому днищах кожного з барабанів присутні лазові затвори для внутрішнього
огляду і очистки внутрішніх поверхонь. Для всіх типорозмірів даних котлів
ширина топкової камери прийнята однаковою і становить 1790 мм. Глибина
камери залежить від паропродуктивності і для ДЕ-4–14ГМ становить 1980 мм.
Середня висота топкової камери становить 2400 мм.
Топкова камера відділяється від конвективного пучка газостійкою
перегородкою, утвореною з труб діаметром 51Х2,5 мм, установлених щільно з
кроком 55 мм і зварених між собою. Кінці труб обсаджені між собою до діаметра
38 мм. В задній частині перегородки виконане вікно для проходу топкових
газів в конвективний пучок. Ущільнення в місці входу обсаджених кінців труб в
барабан забезпечується гребінками, які примикають до труб і барабанів. Стеля,
права бокова поверхня і під топ очної камери екрановані фасонними трубами
діаметром 51 Х2,5 мм, які утворюють єдиний екран, виконаний з кроком труб,
рівним 55 мм. Кінці труб екрану завальцьовані у верхньому і нижньому
барабанах. Труби заднього екрану не мають обсадних кінців і з'єднуються сваркою
до верхнього і нижнього колектору діаметром 159X3,5 мм. Колектори з'єднані
з верхнім І нижнім барабаном і об'єднані необігріваємою рециркуляційною трубою
діаметром 76X3,5 мм.
В котлах паропродуктивністю 4–10 т/год фронтовий екран виконаний
аналогічно задньому екрану. Відмінність у тому, що для забезпечення розміщення
пальника у фронтовому екрані зменшена кількість труб. У всіх котлах під топки
закритий вогнетривкою цеглою.
Конвективний пучок утворений коридорне розміщеними вертикальними
трубами діаметром 51X2,5 мм, розвальцьованими у верхньому і нижньому
барабанах.
Для забезпечення необхідних швидкостей газів в конвективних пучках
котлів розміщені поздовжні перегородки.
Циркуляційна схема всіх газомазутних парових котлів типу Е(ДЕ)
однакова і включає в себе чотири екрана (фронтовий, задній і два бокових) і
конвективний пучок. Бокові екрани і конвективний пучок приєднані безпосередньо
до верхнього і нижнього барабану. Задні і фронтові екрани об'єднуються нижніми
(горизонтальними) роздаючи ми і верхніми (наклонними) збираючими колекторами,
приєднаними до барабанів. Інші кінці колекторів об'єднані необігріваємою
циркуляційною трубою. В котлах паропродуктивністю 4–10 т/год одноступінчата
схема випаровування. У всіх котлах загальними опускними трубами випаровувальної
системи являються останні по ходу газів ряди труб конвективного пучка.
У поданому просторі верхнього барабану розміщені живильна труба і
труба для вводу фосфатів, в паровому просторі розміщений сепараційний пристрій.
В нижніх барабанах котлів розміщена перфорована труба для безперервної продувки
котла, яка суміщена з періодичною продувкою. Нижні барабани оснащені пристроями
для парового прогріву котла при розтопці і штуцерами для спуску води.
Первинними сепараційними пристроями першої ступені випаровування
являються розміщені у верхньому барабані направляючі щити, які забезпечують
подачу пароводяної суміші на рівень води. Вторинні сепараційні пристрої
виконані у вигляді дірчастих листів.
Очистка поверхонь нагріву від зовнішніх забруднень виконується
стаціонарними обдувочними пристроями, розміщеними з лівої сторони котла.
Обдувочний пристрій складається з вузла кріплення і труби з соплами, яка
обертається при обдувці конвективної частини котла. Обертання труби виконується
вручну. При обдув ці використовується насичений пар з тиском не менше 0,7 МПа.
Котли мають опорну раму, яка передає всі навантаження на
фундамент. Свобода температурних переміщень елементів котлів забезпечується
нерухомим закріпленням передньої опори нижнього барабана і рухомим кріпленням
за рахунок овальних отворів для болтів, якими кріпиться задня опора до рами
котла.
Номінальні теплові переміщення для котла по реперам становлять
6,05 мм. Для контролю за тепловими переміщеннями в котлах встановлюється
репер в районі задньої сторони нижнього барабану. Крім того, передбачається
контроль переміщень нижніх колекторів фронтового і заднього екранів.
Газощільне екранування бокових стінок, стелі і піду топкової
камери дозволило підмовитися від важкої обмурівки і легку натрубну ізоляцію
товщиною 100 мм, яка укладається на шар шлакобетону по сітці товщиною 25 мм.
Для зменшення присосів повітря в газовий тракт котла натрубна ізоляція
покривається зовні листовою металічною обшивкою, яка приварюється до каркасу котла.
Примінення натрубної теплової ізоляції дозволило покращити динамічні характеристики
котлів, зменшити втрати у навколишнє середовище І втрати теплоти при пусках і
зупинках котлів, зв'язані з перегрівом великих масс обмуровочних матеріалів.
Всі котли постачаються у зібраному вигляді без натрубної ізоляції.
Подружені на залізничну платформу разом з кріпленнями котли входять в габарит 1-В,
призначений для залізничних вагонів.
Схему котла марки ДЕ-4–14Гм зображено на рисунку 4.1.
4.2 Характеристики палива
Елементарний склад заданого палива табл. 1, [2] для газу табл. с.
[2].
Марка палива: Г; Родовище (басейн): Дашавскій басейн:
Метан СН4, %; 97,6
Етан С2Н6, %; 0,5
Пропан С3Н8, %; 0,2
Бутан С4Н10, %; 0,2
Пентан С5Н12, %; –
Вуглекислий газ СН4, %; 0,1
Азот N2, %. 1,2
Всього: 100%.
4.3 Теоретичні значення об'ємів повітря та продуктів згорання
При спалюванні газового палива (4–03, [2]).
1) Теоретичний об’єм повітря необхідний для згоряння палива:
2) Теоретичний об’єм трьохатомних газів:
3) Теоретичний об’єм двохатомних газів:
4) Теоретичний об’єм водної пари:
5) Теоретичний об’єм димових газів:
.
4.4 Об'єм повітря і продуктів згорання при αі
>1
Таблиця 4.2 Таблиця дійсних значень об'ємів продуктів згоряння
Величина та розрахункова формула |
Розмірність |
Найменування
газоходу |
Топка |
кпн |
BE |
Коефіцієнт надлишку
повітря за поверхнею нагріву, αі
|
- |
1,1 |
1,14 |
1,14 |
Середній коефіцієнт
надлишку повітря в поверхні нагріву,
αсер
= 0.5 (αі-1 + αі)
|
- |
1,1 |
1,14 |
1,14 |
4.5 Ентальпія продуктів згорання
Таблиця 4.3 Ентальпія продуктів згорання палива
|
, кДж/кг
|
, кДж/кг
|
|
|
|
|
ІГ
|
ΔІГ
|
|
ІГ
|
ΔІГ
|
100 |
1470 |
1260 |
|
|
|
|
1700 |
1720 |
200 |
2960 |
2530 |
|
|
|
|
3420 |
1820 |
300 |
4550 |
3820 |
|
|
|
|
5230 |
1760 |
400 |
6070 |
5130 |
|
|
|
|
7050 |
1820 |
500 |
7650 |
6480 |
|
|
|
|
8800 |
1950 |
600 |
9500 |
7830 |
|
|
|
|
10700 |
1970 |
700 |
11000 |
9340 |
|
12000 |
1865 |
|
12700 |
1970 |
800 |
12700 |
10700 |
|
13840 |
1950 |
|
15200 |
2060 |
900 |
14600 |
12200 |
|
15800 |
1910 |
|
16700 |
2030 |
1000 |
16200 |
13600 |
|
17710 |
2000 |
|
18300 |
2120 |
1100 |
18200 |
15100 |
|
19700 |
2010 |
|
20900 |
|
1200 |
20100 |
16700 |
|
21690 |
2010 |
|
|
|
1300 |
21900 |
18200 |
|
23700 |
2100 |
|
|
|
1400 |
23900 |
19700 |
|
25800 |
2140 |
|
|
|
1500 |
25800 |
21800 |
|
27900 |
2000 |
|
|
|
1600 |
27700 |
22900 |
|
30050 |
2120 |
|
|
|
1700 |
29700 |
24500 |
|
32000 |
2100 |
|
|
|
1800 |
31600 |
25900 |
|
34100 |
2240 |
|
|
- |
1900 |
33700 |
27600 |
|
36400 |
2030 |
|
|
|
2000 |
35500 |
29100 |
|
38400 |
2120 |
|
|
|
4.6 Тепловий баланс і витрата палива
Таблиця 4.4
Величина |
Позначення |
Розмірність |
Формула або спосіб
визначення |
Примітка |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Розподільне тепло
палива |
|
|
|
35700 |
Температура
відхідних газів |
|
°С |
Приймаємо з
наступним уточненням |
156 |
Ентальпія відхідних
газів |
Івг
|
|
3 табл. 3 |
2600 |
Температура
холодного повітря |
|
°С |
- |
20 |
Ентальпія холодного
повітря |
|
|
|
251,4 |
Втрати тепла із
газами, що відходять з котла |
q2
|
% |
|
0,6 |
Втрати тепла з
хімічним недопалом |
q3
|
% |
F(DПП,
паливо, вид шлаковидалення) Табл.ХVІІІ, [2]
|
0 |
Втрати тепла від зовнішні.
охолодження |
q5
|
% |
f(DПП),
мал. 5–1, [2]
|
2,4 |
Коефіцієнт
збереження тепла |
φ |
- |
|
0,972 |
ККД котла брутто |
ηк
|
% |
100-q2-q3-q4-q5-q6
|
97,0 |
Температура
холодної води |
tхв
|
°С |
Завдання |
103 |
Ентальпія холодної
води |
Іхв
|
|
f(Pжв, tжв)
табл. ХХІV, [2]
|
432 |
Температура гарячої
води |
tгв
|
°С |
Завдання |
195 |
Ентальпія гарячої
води |
IГВ
|
|
F(Рб),
табл. ХХІП, [2]
|
2788 |
Тепло корисно
використане в котлі |
Qка
|
кВт |
|
2,62 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.7. Розрахунок топки
Таблиця 4.5
Величина |
Позначення |
Розмірність |
Формула або спосіб
визначення |
Примітка |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Об'єм топки |
VT
|
м3
|
F6 · b
|
8 |
Повна поверхня
топки |
F |
м2
|
- |
25 |
Променесприймаюча
поверхня топки |
Нпрт
|
м2
|
- |
17,5 |
Ступінь екранування
топки |
χ |
- |
|
0,7 |
Середня товщина
випромінюючого шару |
s |
м |
|
1,15 |
Температура на
виході з топки |
|
°С |
Задаємося
950 – 1100
|
1100 |
Ентальпія газів на
виході з топки |
|
|
по табл. 3.
|
19700 |
Корисне тепловиділення |
QТ
|
|
|
36000 |
4.8 Розрахунок конвективної поверхні нагріву
Страницы: 1, 2, 3
|