У фінансовій системі кожної країни одне з провідних місць займає бюджет держави. На відміну від інших сфер і ланок він охоплює все суспільство, кожну юридичну та фізичну особу. В бюджеті переплітається величезна гама інтересів та протиріч. По мірі свого впливу це основний фінансовий інститут бюджет виступає, з одного боку, фінансовою базою для реалізації державою своїх фун кцій, а з другого - інструментом впливу на різні сторони суспільно-економічного життя. Це настільки важлива ланка фінансів, що навіть неможливо собі уявити державу без бюджету.

Стан бюджету, рівень бюджетного впливу на суспільство, характер і результати його впливу залежать від двох основних чинників: від бюджетної моделі та від налагодженості бюджетного процесу. Визначальним чинником при цьому виступає побудова бюджетної моделі. Невірна бюджетна модель, або така модель, що не відповідає конкретним історичним чи соціально-економічним умовам, веде як до підриву фінансової бази держави, так і до суттєвого зменшення бюджетного впливу. Сама найкраща організація бюджетного процесу за таких умов не може забезпечити належну роль бюджету. Однак це не означає, що організація бюджетного процесу є другорядним явищем. Вона вторинна по відношенню до бюджетної моделі, але зовсім не пасивна. Чітко налагоджений бюджетний процес може деякий час утримувати хитку бюджетну модель. Це потребує значних зусиль, але це можливо. Водночас погана організація бюджетного процесу може привести до того, що навіть найкраща бюджетна модель буде неефективною.

Поєднання двох негативних чинників - недієздатної бюджетної моделі і дезорганізованого бюджетного процесу практично невідворотньо веде до фінансової кризи в державі. За таких умов першочерговим є завдання вдосконалення організації бюджетного процесу. Звісна річ, обов'язковим є і зміна або перебудова бюджетної моделі. Але це потребує певного часу і на цей період бюджет теж має повністю виконувати свої функції. Таким чином, організація бюджетного процесу, який включає в себе складання, розгляд, затвердження та виконання бюджету, має дуже важливе значення. Управління бюджетом тільки тоді ефективне, якщо воно опирається на чітко організовану систему бюджетного процесу.

Сутність бюджетного менеджмент, його об’єкт та предмет

Бюджетний менеджмент - це один із напрямків фінансового менеджменту.

Бюджетний менеджмент - це сукупність взаємопов'язаних дій (управлінських функцій), прийомів, методів, що направлені на керування бюджетними ресурсами і відносинами, які виникають в процесі руху бюджетних потоків. Бюджетний менеджмент повинен дати відповідь на такі питання: “Як ефективно керувати цим рухом і відносинами? ”.

Кожна система управління, в тому числі і бюджетна, складається із двох взаємопов'язаних частин - об'єкта і суб'єкта управління.

Об'єктом бюджетного менеджменту як системи управління виступає основний централізований державний фонд фінансових ресурсів - бюджет держави. Оскільки розгалуженість і розміри цього фонду досить значні - в ньому централізується в різних країнах від 30 до 65% ВВП - то й система управління ним має відповідати найвищим вимогам менеджменту. В сучасних умовах ні особливий талант та інтуіція керівників і службовців фінансових установ, ні їх відданність справі і працьовитість, ні будь-які методи стимулювання їх праці не в змозі забезпечити надійність бюджетного процесу без знань і навичок у сфері як генерального, так і спеціального галузевого менеджменту.

Генеральний менеджмент формує загальні знання з організації та методів управління, які відносяться до будь-якого об'єкту чи системи, в т. ч. і до бюджету. Разом із тим, кожна система чи об'єкт мають свої специфічні характеристики і особливості, які потребують особливих підходів і методів, деталізації загальних вимог і положень, що і призвело до виділення галузевих напрямів менеджменту. Одним з них і є бюджетний менеджмент.

Предметом бюджетного менеджменту як учбової дисципліни є бюджетний процес і управління ним. Бюджетний процес характеризує і відображає систему управління бюджетом, яка в свою чергу включає органи управління бюджетом і структуру та методологію бюджетної діяльності.

Система управління бюджетним менеджментом

Систему управління бюджетом можна представити як комбінацію двох елементів: сукупності органів управління та етапів і методів управлінської діяльності в бюджетному процесі.

Можна виділити три групи органів управління бюджетом.

До першої групи відносимо органи законодавчої та виконавчої влади. Оскільки Державний бюджет як основний фінансовий план держави затверджується у вигляді Закону, то Верховна Рада виступає провідним органом в управлінні бюджетом. Численні місцеві бюджети затверджуються на відповідних місцевих рівнях місцевими законодавчими органами - Радами народних депутатів, які виступають провідним органом в управлінні місцевим бюджетом. Органи виконавчої влади (Кабінет Міністрів, державні адміністрації, виконавчі комітети) забезпечують підготовку проекту відповідного бюджету і його виконання. Президент України від імені виконавчої влади подає проект Державного бюджету до Верховної Ради, контролює хід його складання та виконання.

Другу групу складають органи оперативного управління бюджетом. До неї належать: органи системи Міністерства фінансів (Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим; обласні фінуправління і міські фінуправління міст Києва та Севастополя, міські й районні фінансові відділи), Контрольно-ревізійна служба України, Державне казначейство, Державна податкова адміністрація, Рахункова палата.

Органи системи Міністерства фінансів безпосередньо виконують роботу, пов'язану із складанням відповідного бюджету, і забезпечують його виконання. Державна податкова адміністрація здійснює контроль за дотриманням платниками податків і обов'язкових внесків податкового законодавства, повнотою, правильністю та своєчасністю розрахунків зі всіма ланками бюджетної системи. Контрольно-ревізійна служба здійснює контроль за цільовим, раціональним і правильним використанням коштів, виділених як з Державного, так і з місцевих бюджетів. При цьому її функції дещо виходять за рамки бюджету, оскільки органи Контрольно-ревізійної служби контролюють дотримання фінансового законодавства в цілому у суб'єктів господарювання, насамперед, в державному секторі. Державне казначейство організує і здійснює касове виконання Державного бюджету та веде облік його касового виконання, а також готує звітність про хід виконання зведеного бюджету держави. Державна податкова адміністрація (з грудня 1991 року по 22 листопада 1996 року Державна податкова служба), Контрольно-ревізійна служба і Державне казначейство були створені і розвинуті на базі відповідних підрозділів органів системи Міністерства фінансів.

Рахункова палата України здійснює контроль за своєчасним виконанням Державного бюджету України, за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, за грошовою емісією, за додержанням чинного законодавства в галузі бюджетної політики.

Третю групу складають органи нефінансового профілю. Виконуючи покладені на них функції, вони також пов'язані з бюджетом. До першої підгрупи ми відносимо такі органи: Митний комітет та його підрозділи; органи Міністерства внутрішніх справ; органи юстиції та нотаріальні контори; різного роду природоохоронні органи та інспекції; органи державної інспекції з контролю за цінами та інші.

Ці органи пов'язані з бюджетом по лінії формування доходів, оскільки їм надано право нараховувати і стягувати певні платежі (мито, державне мито) і штрафні санкції (штрафи за порушення митних правил, за порушення екологічного законодавства, правил полювання та риболовства, користування водними, лісовими та іншими природними ресурсами, законодавства в сфері ціноутворення).

До другої підгрупи органів третьої групи управління бюджетним процесом відносимо різні управлінські структури, насамперед, галузеві міністерства та відомства, а також підприємства, організації, установи, керівники яких наділені функціями розпорядників коштів, тобто отримують грошові кошти із бюджету і здійснюють фінансування підвідомчих підприємств, організацій, установ та інших структур (несуть відповідальність за їх цільове використання). Ці органи пов'язані з бюджетом по лінії фінансування видатків.

Структура бюджетного процесу включає дві складові:

бюджетне планування (складання, розгляд, затвердження) та виконання бюджету.

Рівень бюджетного планування залежить від декількох чинників:

1. Він визначається чіткістю формулювання цілей і завдань, які вирішує держава.

2. Залежить від достовірності інформації, яка використовується при розрахунках проекту бюджету.

3. Залежить від методів, які використовують в процесі бюджетного планування.

Відомо три методи планування показників бюджету:

1. Метод прямого рахунку передбачає обчислення показників в бюджеті виходячи із реальних потреб і показників у розрізі окремих статей доходів і видатків по кожному підприємству, організації, установі, громадянину.

2. Нормативний метод заснований на використанні норм та нормативів, встановлених по відношенню як до детальних, так і узагальнюючих показників.

3. Аналітичний метод передбачає обчислення планових показників на основі визначення впливу на них різноманітних чинників, засновується на моделюванні бюджетних показників.

бюджетний менеджмент бюджет держава

Бюджетне планування в цілому засновано на балансовому методі. Є три варіанти збалансування бюджету:

1) зменшення видатків;

2) збільшення доходів;

3) встановлення джерел покриття дефіциту бюджету.

Елементи бюджетного менеджменту

Складові бюджетного менеджменту визначаються загальними функціями управлінської діяльності. Наука про управління виділяє такі основні функції менеджменту:

стратегічне планування;

планування реалізації стратегії;

організація виконання розроблених планів;

облік;

контроль.

Виходячи з функцій менеджменту та із структури бюджетного процесу, можна виділити такі складові бюджетного менеджменту:

1. Бюджетне планування.

Необхідно зазначити, що основна і визначальна функція менеджменту - стратегічне планування - практично не реалізується в Україні. За роки самостійності України були спроби розробки окремих стратегічних документів. Прикладом такого документа може бути бюджетна концепція, розробка якої в цілому не була завершеною.

Реалізація функції стратегічного планування покладається на органи законодавчої влади. Першим кроком в цьому напрямі можна вважати бюджетну резолюцію на кожний рік (перша була прийнята 7 липня 1995 року), яку вищий законодавчий орган України передає виконавчим органам. Функції планування реалізації стратегії - поточне бюджетне планування та організація виконання розроблених планів - виконання бюджету покладаються на органи виконавчої влади і оперативного управління бюджетом і виконуються ними в рамках бюджетного процесу.

2. Організація виконання бюджету.

Виконання бюджету. Ця стадія бюджетного процесу включає заходи з виконання дохідної і видаткової частин кожного із бюджетів, що входять до складу зведеного бюджету. Організація виконання бюджету, таким чином, одна з найважливіших складових бюджетного менеджменту.

Виконати бюджет означає забезпечити надходження запланованих доходів до всіх ланок бюджетної системи та профінансувати заходи, затверджені в бюджеті держави.

До принципів організації виконання бюджету відносять:

забезпечення повного і своєчасного надходження доходів в цілому і за

кожним джерелом окремо;

фінансування заходів у межах затверджених у бюджеті сум і протягом

бюджетного року;

надання бюджетних коштів за умови виконання кожним підприємством,

організацією, установою планових завдань і з урахуванням освоєння раніше

виділених коштів;

фінансування юридичних осіб тільки з одного бюджету;

дотримання режиму економії у витрачанні трудових та природних

ресурсів, матеріальних коштів;

забезпечення ефективного контролю за правильним використанням

бюджетних коштів;

дотримання на підприємствах і в організаціях бюджетної сфери державної

планової та фінансової дисципліни.

Загальне керівництво щодо виконання бюджету покладається на Кабінет Міністрів України. Кабінет Міністрів України організує виконання бюджету держави через Міністерство фінансів України, міністерства, відомства, інші органи виконавчої влади, уряд АРК, місцеві виконавчі органи.

Виконання дохідної частини місцевих бюджетів забезпечують такі органи:

1) Податкова адміністрація України здійснює контроль за правильними і своєчасними розрахунками з бюджетом всіх платників податків, зборів, платежів.

2) Фінансові управління обласних, міських, державних адміністрацій і фінансові відділи виконавчих органів перевіряють правильність зарахування доходів відповідно до кодів бюджетної класифікації та ведуть бухгалтерський облік доходів.

3) Установи банківської системи здійснюють прийом, зберігання доходів та їх перерахування.

3. Облік виконання бюджету.

Облік виконання бюджету є третьою складовою бюджетного менеджменту. Значення обліку для успішного виконання затвердженого бюджету велике. Місце обліку виконання бюджету в бюджетному менеджменті визначається місцем обліку в системі управління. Від прийняття своєчасних і правильних рішень з питань планування і виконання бюджету залежить ефективність управлінської діяльності. Ці рішення можуть бути прийняті тільки на основі проведеного аналізу відповідної інформації яка характеризує стан об'єкта управління (бюджету) на певну дату чи за певний проміжок часу. Облік вирішує наступне важливе завдання - забезпечити систему управління необхідною інформацією. Тобто, облік виконання бюджету - це забезпечуюча система, на якій базується бюджетний процес. Правильність в прийнятті рішень залежить ще і від кваліфікації бюджетних працівників і від методології бюджетної роботи. Однак головним в управлінні бюджетом є саме інформація. Навіть феноменальні знання не допоможуть досягти результатів, якщо інформаційне забезпечення не відповідає встановленим вимогам.

Контроль за виконанням бюджету є одним із основних напрямків фінансового контролю. Він здійснюється на всіх етапах бюджетного процесу. В процесі бюджетного планування важливу роль відіграє попередній контроль, а також поточний. Вказаний контроль здійснюють абсолютно всі учасники бюджетного процесу (органи управління, а також підприємства, організації та установи). Поточний контроль здійснюється і в процесі виконання бюджету. Цей контроль здійснюють як органи державної влади та управління, так і спеціалізовані служби фінансового контролю - Податкова адміністрація, Контрольно-ревізійна служба, Державне казначейство. Аудиторська палата і аудиторські фірми, Рахункова палата. В країнах з розвинутими ринковими відносинами такий контроль здійснюється також і безпосередньо громадянами як в прямій формі, так і в посередній. Пряма форма контролю означає, що проект бюджету, а також дані про його виконання є доступними на всіх рівнях кожному громадянину і він може ознайомитися з ними будь-коли. Посередня форма пов'язана із виборами представників влади. При наявності серйозних порушень в бюджетному процесі шансів на переобрання практично не залишається. Тобто контроль забезпечується, насамперед, гласністю і відкритістю бюджетного процесу, що в свою чергу впливає і на контрольні органи. В таких умовах їх діяльність стає відкритою, а результати можуть бути перевірені. Контроль громадянами як в прямій, так і в опосередкованій формах у нас в країні практично не здійснюється.

Висновки

Отже, серцевиною сучасних теоретичних уявлень про економіку є догмат, що економічна наука - це вчення про сукупність методів розподілу (алокації) та перерозподілу обмежених ресурсів між альтернативними застосуваннями, а також про господарські та соціальні ефекти, породжувані розподільними й перерозподільними процесами. Іншими словами, економічна наука - це та з суспільних наук (на Заході їх називають гуманітарними), що вивчає способи, за допомогою яких суспільство здійснює вибір стосовно використання обмежених ресурсів для задоволення необмежених потреб.

Отже, серцевину управління економікою і фінансами становить чинник

дефіцитності ресурсів та імператив вибору. Відповідно домінантний чинник бюджетного менеджменту як процесу вибору, приймання рішень і відповідних їм дій - іманентна скінченність фінансових ресурсів, розподіл яких між численними претендентами на бюджетні кошти набуває дуже значної суспільно-державної важливості.

Бюджетний менеджмент як на державному рівні, так і в межах окремого відомства чи установи виконує роль цивілізованого механізму управління розподілом обмежених коштів між безліччю застосувань без надто гострих політичних конфліктів чи руйнівних соціальних потрясінь. Технології бюджетування, бюджетного планування, контролю та аудиту, підпорядковані саме цим засадам.

Сучасний бюджетний менеджмент розвивається на основі принципів і процедур творчого вирішення проблем фінансування державного сектору. У центрі західних моделей економіки і державних фінансів інтереси людей - громадян і споживачів. Цим імперативам підпорядковані як теоретичні тлумачення фінансових явищ, так і технології практичної бюджетної роботи.

Список використаної літератури

1. Базилевич В., Василенко Л. “Як поновити бюджет та роздуми про податкову систему на Україні" / Бізнес 1994 - №15/.

2. Балабанов И.Г. Финансовый менеджмент: Учебник. Москва: Финансы и статистика, 1994.724 с.

3. Государственный бюджет: Учебное пособие. Под ред.М.И. Ткачук - Минск, Высшая школа, 1995.321 с.

4. Крутиков Р.А. Толковьій словарь рьіночной єкономики. М.: Сотрудничество, 1993.301 с.

5. Нікбахт Е., Гропеллі А. Фінанси/ Пер. з англ. В.Ф. Овсієнка та В.Я. Мусієнка; - К.: Основи, 1993. - 383 с.

6. Родионова В.М. Финансы. М.: Финансы и статистика, 1993.400 с.

7. Єпіфанова А.О., Сало І.В., Дяконов І.І. “Бюджет і фінансова політика України" - К.: Наукова думка, 1997 304 с.