Курсовая работа: Організація безготівкових розрахунків і шляхи їх удосконалення

банк безготівковий розрахунок електронний

Таблиця 2.2 – Структура початкових платежів за 9 місяців 2008 року

З табл.2.2 видно, що кількість початкових платежів за сумою платежу до 1000 грн. склала 183806 тис.шт., або 71 % від загальної кількості платежів. При цьому, платежів до 1000 грн. виконано на суму 38353 млн.грн., або 0,6 %, а платежів понад 1000 грн. – на суму 5946553 млн.грн., або 99,4 % від загальної суми платежів 5984906 млн.грн. За 9 місяців 2008 року в середньому за день оброблялося 1414 тисяч початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень на суму 32339 млн.грн., у тому числі середньодобова завантаженість: 1) у файловому режимі становила за кількістю 1411 тисяч початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень на суму 31443 млн.грн., що відповідно на 12 % та на 53 % більше, ніж за 9 місяців 2007 року; 2) у режимі реального часу становила близько 3 тисяч початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень на суму 896 млн.грн., що на 54 % менше по кількості та на 108 % більше по сумі початкових платежів за відповідний період минулого року. Середньоденний залишок коштів на рахунках учасників системи становив 31 млрд.гривень. Середньодобовий коефіцієнт обігу коштів за рахунками учасників системи становив 1,04. Аналіз статистичних даних роботи системи електронних платежів Національного банку щодо переказу коштів між банками свідчить про те, що система протягом 9 місяців 2008 року успішно виконувала покладені на неї функції державної системи міжбанківських розрахунків, повністю задовольняла потреби її учасників у переказі коштів, забезпечувала максимальну швидкість, прозорість, високий рівень безпеки та надійності проведення платежів.

2.2 Національна система масових електронних платежів та міжнародні карткові платіжні системи

Одним із основних напрямків діяльності НБУ є утворення національної системи масових електронних платежів населення за товари та послуги. Національна система масових електронних платежів (НСМЕП) – це система безготівкових розрахунків, при якій розрахунки за товари та послуги здійснюються за допомогою банківських платіжних карток. Платіжна картка – документ на носії електронної інформації у вигляді пластикової картки, що випускається кредитно-фінансовими установами. Основними документами, що визначають загальні засади функціонування НСМЕП є Правила Національної системи масових електронних платежів, затверджено постановою Правління Національного банку України від 10.12.2004 №620 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.01.2005 за № 25/10305. А також Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням затверджено постановою Правління Національного банку України від 19.04.2005 № 137 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.05.2005 за № 543/10823.

Для організації НСМЕП в Україні важливе значення має класифікація банківських пластикових карток за їх функціональним призначенням та технологією використання.

За функціональним призначенням розрізняють:

1) кредитні – картки, видача яких супроводжується відкриттям їх власниками кредитних ліній, за рахунок і в межах яких здійснюються платежі чи видача готівки за допомогою цих карток. Тому власникам їх відкриваються окремі позичкові рахунки, які функціонують незалежно від інших їхніх рахунків;

2) дебетні – пластикові картки, за допомогою яких платежі здійснюються списанням коштів безпосередньо з поточного рахунку власника картки, а не за рахунок наданого кредиту. Тому за своїм призначенням це суто платіжні картки. а) картки для операцій з готівкою; б) картки для оплати товарів (послуг) через термінали в торговельних залах; в) чекові гарантійні картки, що використовуються для ідентифікації чекодавця і гарантування платежу за чеком.

За технологією використання виділяють:

1)  картки з магнітною смугою;

2)  картки з мікросхемою (старт-картки).

За даними аналізу діяльність банків України на ринку платіжних карток у 2007 році маємо такі результати. Станом на 1 січня 2008 року 127 банків (73 % від загальної кількості, які мають ліцензію) є членами внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем та здійснюють емісію й еквайрінг платіжних карток.

Загальна кількість клієнтів українських банків, які мають платіжні картки, торік збільшилася на 6,3 млн., або на 21,4% ( з 29,4 млн. до 35,7 млн.), з них юридичних осіб – на 41,4 млн., або на 15,1 % (з 273,3 тис. до 314,7 тис.), а фізичних осіб – на 6 266,7 тис., або на 21,5 % (з 29 141,2 тис. до 35 407, 9 тис.).

Загальна кількість платіжних карток, емітованих українськими банками, у 2007 році збільшилася на 8,7 млн. шт., або на 27 % (з 32,5 млн. шт. до 41,2 млн. шт.). Кількість платіжних карток за видами показано в табл.2.3.[16, c. 31]

Таблиця 2.3 – Види платіжних карток, емітованих українськими банками станом на 01.01.2008 року

Якщо дані табл.2.3 за 2007 рік порівнювати з 2006 роком, то кількість наприклад корпоративних платіжних карток збільшилась на 111 тис. шт., або на 36,5 % (з 304 тис. шт. до 415 тис. шт.), а особистих – на 8 577 тис. шт., або на 26,7 % (з 32 170 тис. шт. до 40 747 тис. шт.). порівняно з 2006 роком питома вага корпоративних карток збільшилася на 0,1 %, а особистих зменшилась на 0,1 %.

Переважна більшість карток із чіпом – це картки НСМЕП. Картки з магнітною смугою і чіпом здебільшого є картками міжнародних платіжних систем VISA i MasterCard. Банки – члени міжнародних платіжних систем давно виношували плани впровадження чіпа на платіжні картки, але для вирішення цього питання були потрібні певний час та значні матеріальні й людські ресурси. За станом на 01.01.2008 року випущено понад 737 тис. шт. карток VISA і близько 34 тис.шт. карток MasterCard, які поряд із магнітною смугою мають чіп. Як правило, банки емітують традиційні картки з магнітною смугою для реалізації масових зарплатних проектів, тоді як картки преміум – сегмента випускають із чіпом і магнітною смугою. Порівнявши надані банками дані на кінець 2007 року (771 тис.шт.) із показниками 2006 року (802 тис.), доходимо до такого висновку, що емісія платіжних карток VISA i MasterCard із магнітною смугою і чіпом торік була практично призупинена.

Кількість банкоматів, що обслуговують платіжні картки, за 2007 рік збільшилася на 6 213 одиниць, або на 42 % (з 14 718 до 20 931), платіжних терміналів – на 32 272, або на 52 % ( з 62 045 до 94 317), імпринтерів – на 15 342, або на 39 % ( з 39 064 до 54 406 одиниць).

Із загальної кількості платіжних терміналів (94 317 одиниць) торік для здійснення безготівкових платежів у сфері торгівлі та послуг застосовувалися 67 233 (71 %) торговельних термінали, а для видачі готівки – 27 084 (29 %) банківські платіжні термінали.

Із 54 406 імпринтерів для безготівкових розрахунків у 2007 році використовувалися 45 447 (83,5 %), а для видачі готівки – 8 959 (16,5 %).

Якщо така динаміка розвитку банкомат них мереж, яка спостерігалася протягом останніх років, збережеться й надалі, то вже на кінець 2010 року можна очікувати, що за кількістю встановлених банкоматів на мільйон чоловік населення Україна досягне нинішніх середньоєвропейських показників.

Число платіжних терміналів у розрахунку на мільйон чоловік населення України протягом року збільшилося на 704 одиниці і на 01.01 2008 становило 2034 одиниці. Цей показник в Україні значно гірший, ніж середньоєвропейський. Це свідчить про те, що незважаючи на значний приріст термінального обладнання, зафіксований у звітному році, інфраструктура з приймання платіжних карток, зокрема в сфері послуг та торгівлі, залишається в Україні недостатньо розвиненою.

Порівняно із 2006 роком кількість операцій із застосуванням платіжних карток, емітованих українськими банками, торік збільшилася на 73,0 млн. (15,9 %), і становила понад 531, 6 млн., при цьому сума операцій зросла більш як на 72 млрд. грн. (47,5 %) – до 225,1 млрд. грн.

З платіжними картками всіх функціонуючих в Україні платіжних систем протягом 2007 року щомісяця здійснювалося в середньому понад 44,3 млн. операцій ( на 6,1 млн. операцій більше, ніж у 2006 році), а середньомісячний оборот становив майже 18 760,1 млн. грн., що на 6 039,6 млн. грн.. більше, ніж у 2006 році.

Протягом 2007 року переважну більшість операцій з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, виконували фізичні особи – 98,4 % (523,1 млн. шт.) від загальної кількості операцій, тоді як юридичні особи - тільки 1,6 % (8,5 млн. шт).

У 2007 році фізичні особи виконували операцій з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, на суму 207 353 млн. грн. (92,1 %), а юридичні особи – 17 767,6 млн. грн. (7,9 %).

За останні п’ять років обороти з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, збільшилися більш як у 10 разів, а порівняно з попередніми роками в 2007 році зафіксовано їх найвищий приріст – 72 млрд. грн.

За 2007 рік в Україні здійснено понад 537,5 млн. операцій з використанням платіжних карток на суму 227 481,2 млн. грн. З них 528 млн. внутрішньо українських операцій на суму 219 766 млн. грн. і 9,5 млн. операцій за картками, випущеними банками-нерезидентами, на суму 7 715,2 млн. грн.

За межами України держателі платіжних карток українських банків здійснили понад 3,6 млн. операцій на суму 5 354, 5 млн. грн. За підсумками 2007 року, безготівкові розрахунки за платіжними картками, емітованими українськими банками, за межами України становили майже 29,4 % (2 384,8 млн. грн.). Тобто безготівковий оборот за картками, емітованими українськими банками, за кордоном становить майже третину від усієї суми платежів.

Щодо карток, емітованих банками-нерезидентами, що використовувалися в Україні в 2007 році, також зафіксовано досить високі показники безготівкових операцій – понад 28,4 % від їх загальної кількості; на операції з готівкою припадає відповідно 71,5 %.

За сумою операцій за картками, емітованими банками-нерезидентами, що використовувалися в Україні у 2007 році, безготівкові платежі становлять 23,6 %, тоді як операції з отримання готівки – 76,4 %.

Середній оборот за однією платіжною карткою, виходячи з середньої протягом року кількості функціонуючих в Україні карток загалом за всіма платіжними системами (36 818 ти. шт.), протягом 2007 року порівняно з 2006 роком на 782 грн. (15 %) і становив 6 114 грн., а середня сума однієї операції дорівнювала 423 грн., що майже на 90 грн. (27 %) більше ніж у 2006 році.

Найвищий показник серед платіжних систем, які діють у нашій країні, за середньорічним оборотом за однією карткою в 2007 році мала НСМЕП – 12 336 грн. – приріст порівняно з 2006 роком становив 24 % (2 381 грн.)

Значно нижчий середньорічний оборот за однією карткою в минулому році мали міжнародні платіжні системи MasterCard (5 807 грн.) та VISA (6 039 грн.), а також група внутрішньодержавних одноемітентних систем (4 871 грн.)

У зазначених платіжних систем у 2007 році порівняно з 2006 роком також зафіксовано приріст середньорічного обороту за однією карткою: MasterCard – на 10 % (550 грн.), у VISA – 15 % (808 грн.), у групи внутрідержавних одноемітентних систем – на 19 % (790 грн.).

А тепер проаналізуємо розвиток НСМЕП у другому кварталі 2008 року.

За даними Головного процесингового центру НСМЕП, у другому кварталі 2008 року емітовано 95 тис.104 картки. Для прикладу, у другому кварталі 2007 року було емітовано 64 740 карток, загалом на кінець другого кварталу 2008 року було емітовано 1 983 878 карток НСМЕП. Протягом другого кварталу 2008 року введено в дію 348 одиниць банкоматно-термінального обладнання, загальна ж їх кількість із логотипом НСМЕП нині становить 5 306 одиниць.

За підсумками другого кварталу 2008 року обсяг квартальних загальних оборотів за операціями з картками НСМЕП становив близько 6, 379 млрд. грн. Це найвищий показник за всі роки роботи НСМЕП. Для порівняння: обсяг оборотів у другому кварталі 2007 року становив 4, 29 млрд. грн. Сума загальних оборотів НСМЕП у другому кварталі 2008 року становила 62, 903 млрд. грн. Сума міжбанківських оборотів НСМЕП за другий квартал 2008 року сягнула понад 461 млн. грн. (для порівняння у другому кварталі 2007 року вона становила 153 млн. грн..) Показово, що з кожним кварталом міжбанківські обороти збільшуються, що свідчить про довіру до НСМЕП серед держателів карток [12, c. 57].

Загальна сума показників на кінець другого кварталу 2008 року за міжбанківськими оборотами НСМЕП становила 2 183 млн. грн. Щоденні показники оборотів за операціями з картками НСМЕП у другому кварталі 2008 року дорівнювали близько 73 млн. грн. за день із піковими значеннями 197-215 млн. грн.

Отже, у цьому розділі було проаналізовані роботу системи електронних платежів Національного банку України, систему масових електронних платежів та деякі міжнародні карткові платіжні системи. Якщо підбити підсумки за даними, які використовувалися в аналізу, то можна сказати, що існує тенденція до збільшення динаміки приросту за всіма показниками платіжних систем.

3. Розвиток та удосконалення платіжних систем в Україні

3.1 Програма розвитку Національної системи масових електронних платежів

Важливим документом, спрямованим на розвиток безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток, є прийнята Національним банком Програма розвитку Національної системи масових електронних платежів на 2006 – 2009 роки (надалі – Програма). ЇЇ прийнято з метою визначення подальших стратегічних напрямів розвитку НСМЕП на найближчі роки та забезпечення системного підходу під час її провадження. Програмою визначено основні завдання та шляхи їх реалізації щодо подальшого розвитку НСМЕП з урахуванням світових тенденцій розвитку безготівкових розрахунків, практики та сучасних моделей функціонування платіжних систем. У Програмі відображено поточний стан провадження НСМЕП, визначено її мету, основні завдання та шляхи їх реалізації. Основні завдання Програми: 1) збільшення частки безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток порівняно з розрахунками готівкою; 2) збільшення частки безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток, які найповніше відповідають вимогам безпеки (старт-картки), у загальному обсязі операцій, що здійснюються із застосуванням платіжних карток в Україні; 3) досягнення за кількісними та якісними показниками роботи НСМЕП рівня платіжної системи загальнодержавного значення; 4) збільшення інвестиційних можливостей банківської системи шляхом залучення коштів населення на банківські рахунки; 5) зменшення суспільних витрат на підтримку готівкового грошового обігу шляхом упровадження масових безготівкових розрахунків населення у сфері торгівлі та послуг; 6) забезпечення державної підтримки діяльності НСМЕП. Пропонуються такі шляхи втілення основних завдань Програми: 1) забезпечення функціонального і технологічного розвитку НСМЕП шляхом розробки й запровадження таких платіжних та інформаційних технологій, як операції “розширений платіж ” (у тому числі ”адресний платіж ”), необхідні для реалізації соціальних проектів, операцій у мережі Інтернет (створення Інтернет-терміналів); роботи ” групи банків ” (з можливостями використання гнучкої системи комісійних); банківських процесингових центрів (на основі автоматизованої карткової системи з делегування інформаційних повноважень); провадження картки НСМЕП нового покоління із сучасними чіп-модулями та оновленою версією програмного забезпечення, подвійним інтерфейсом (контактно-безконтактним), не фінансовими додатками (соціальним, транспортним); провадження специфікацій та інформаційних технологій сумісних із міжнародними стандартами та специфікаціями міжнародних платіжних систем, тощо; 2) підвищення надійності й ефективності функціонування складових апаратно-програмного комплексу НСМЕП; 3) розширення сфери застосування технологій і складових апаратно-програмного комплексу НСМЕП за рахунок використання не фінансових додатків ”платіжної картки НСМЕП нового покоління ” та реалізації таких супутних проектів:          а) ”соціальна картка ”, яка допоможе здійснювати нарахування, виплату й облік соціальної допомоги та інших соціальних виплат малозабезпеченим і незахищеним верствам населення;    б) ”транспортна картка ” (з урахуванням соціальної складової), яка дасть змогу сплачувати за проїзд у громадському транспорті й вести облік пасажирів, що мають пільги;     в) ”студентська картка ” , котра поєднує функції студентського квитка та банківської платіжної картки із соціальною складовою (для нарахування стипендій, соціальної допомоги, разових виплат студентам); г) ”митна картка ”, яка використовуватиметься під час розмитнення вантажів та (або) сплати митних платежів; д) ”картка водія ” – для зберігання інформації про транспортний засіб та його власника, а також для сплати штрафів за порушення правил дорожнього руху та розрахунків за товари й послуги; е) ”електронний паспорт”, який у перспективі може замінити звичайний паперовий паспорт громадянина України, а також може містити додаткову інформацію про його власника (ідентифікаційний номер, сімейний стан, тощо); є) ”картка страхувальника” – вона застосовуватиметься за наявності у громадян страхових полісів; ж) ”носій електронного цифрового підпису” – як засіб забезпечення особистого підпису громадянина; з) ”дисконтна картка” тощо; 4) забезпечення діяльності та розвитку організаційної структури НСМЕП шляхом залучення до роботи в системі нових банків, учасників (банківських процесингових центрів, еквайрингових компаній і технічний еквайрів), залучення до участі у виробництві карток НСМЕП нових підприємств, що мають відповідний сертифікат якості, створення умов для роботи банків у НСМЕП за різними моделями (емітент із делегуванням інформаційних повноважень, еквайр із делегуванням інформаційних повноважень тощо); 5) вдосконалення та розвиток нормативно-правової бази НСМЕП, а саме: розробка нормативно-правових, методичних і технологічних документів, які регламентуватимуть функціонування НСМЕП під час втілення супутніх проектів та виготовлення суміщених платіжних терміналів, поєднаних із реєстраторами розрахункових операцій [14, c. 16]. На виконання Програми протягом 2006 року розпочато реалізацію низки проектів. Так, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 14.08.2006 р. № 617 у 2006-2007 навчальному році започатковано експеримент щодо впровадження електронного студентського квитка – платіжної картки, виготовленого із застосуванням технології НСМЕП, які на час проведення експерименту діятимуть на правах студентських квитків державного зразка. У пілотному проекті впровадження електронного студентського квитка взяли участь НТУУ ”Київський політехнічний інститут”, Національний транспортний університет, Львівський інститут банківської справи і Черкаський інститут банківської справи Університету банківської справи НБУ, Українська академія банківської справи НБУ. На першому етапі пілотного проекту емітовано понад 10 тисяч таких квитків. Другим етапом проекту передбачено створення інформаційно-аналітичної системи обліку та відшкодування пільг. З метою забезпечення реалізації проекту ”Студентська картка” із соціальною складовою та впровадження інших соціальних проектів радою Платіжної організації НСМЕП прийнято рішення щодо забезпечення умов виробництва, емісії та функціонування платіжних карток НСМЕП із чіп-модулями з розширеними можливостями. Члени та учасники НСМЕП встановили сертифіковане програмне забезпечення компонентів апаратно-програмного комплексу НСМЕП із функцією обслуговування платіжних карток НСМЕП-2. Впровадження ”Студентська картки” із соціальною складовою є першим кроком до освоєння технології ”Соціальної картки”, роботу щодо створення якої Національний банк проводить спільно з Міністерством праці та соціальної політики України. Ще одним важливим кроком, спрямованим на виконання Програми, є підписання Національним банком України та Українським державним підприємством поштового зв’язку “Укрпошта” договору про вступ “Укрпошти” до НСМЕП як еквайра. Сьогодні держателі карток НСМЕП мають змогу здійснювати грошові поштову перекази за допомогою комп’ютера та мережі Інтернет безпосередньо із сайту “Укрпошти”. Після підписання зазначеного вище договору перелік послуг, що надаються “Укрпоштою” за допомогою технології НСМЕП, значно розширюється. Держателі карток НСМЕП зможуть у відділеннях “Укрпошти” виконувати такі фінансові операції, як видача й завантаження готівкою картки, здійснення платежів за надані послуги тощо. З огляду на розгалужену мережу відділень “Укрпошти” така співпраця має значно розширити мережу обслуговування карток НСМЕП. З метою розширення функціональних можливостей платіжних та інформаційних технологій НСМЕП Національний банк підписав договір про вступ до НСМЕП ЗАТ “Центр обслуговування мобільних платежів” (ЗАТ “ЦОМП”) як процесингового центру мобільних платіжних інструментів; також розпочато реалізацію пілотного проекту з упровадженням мобільного платіжного інструменту (МПІ) на базі технології НСМЕП. Основним напрямом діяльності ЗАТ “ЦОМП” є створення і розвиток мережі, яка об’єднує банки, торговельні компанії та операторів мобільного зв’язку в єдину інфраструктуру. Запропонована технологія МПІ дає змогу сплачувати за товари та послуги безпосередньо через мобільний телефон. Для цього оператори мобільного зв’язку використовуватимуть спеціальні чіпи для мобільного телефону, в яких поряд із стандартним SIM-додатком буде встановлено платіжний додаток за технологією НСМЕП, за допомогою якого з’явиться можливість отримати доступ до банківського рахунку. Підсумовуючи викладене вище можна з упевненістю стверджувати, що поняття “національна платіжна ” система значно ширше і глибше, ніж просто структура, що забезпечує обслуговування платіжних карток на території всієї держави. Крім цього, вона виконує ряд дуже важливих соціальних і державних функцій.

3.2 Удосконалення системи електронних платежів Національного банку України з метою підвищення продуктивності та безпеки платежів

Завдяки змінам, які передбачаються в українській економіці, назріла необхідність її удосконалення. Боротьба з кримінальними явищами у банківській сфері вимагає проведення найближчим часом повної сертифікації програмного забезпечення “Операційний день банку” (ОДБ), що використовується в комерційних банках. Адже багато з них працюють у мало захищеному операційному середовищі, використовують персональні комп’ютери навіть без сертифікатів відповідних фірм. Завдяки сертифікації можна буде досягти значно вищого рівня надійності та безпеки у банківській системі в цілому та у системі електронних платежів зокрема. Наступним напрямом досягнення надійності та безпеки у банківській системі є запровадження електронного підпису з криптографуванням кожного електронного платіжного документа та кодуванням його [10]. Комерційним банкам України слід врегулювати розрахунки юридичних осіб-резидентів України з їхніми зарубіжними партнерами. В даний час такі платежі ще виконуються через кореспондентські рахунки, які мають комерційні банки один в одного, що стає причиною затримання платежів, використання коштів. Рівень ризику залежить від становища конкретного комерційного банку, тому вважається за необхідне всі платежі проводити безпосередньо через систему Центральної розрахункової палати (ЦРП) Національного банку. Це відповідає також інтересам Національного банку України, дасть змогу краще контролювати рух валюти через кордони держави. Для підвищення продуктивності та безпеки міжнародних розрахунків необхідно запровадити широку цифрову мережу, яка об’єднає локальні мережі регіональних розрахункових палат з Центральною розрахунковою палатою за допомогою безпровідного зв’язку (супутниковий зв'язок, радіозв’язок, мікрохвильовий зв'язок). На базі існуючої системи СЕП НБУ створилися три єдині підсистеми: 1) бухгалтерська підсистема для виконання обробки проводок за міжнародними стандартами та рахунками; 2) централізована підсистема термінових переказів коштів для виконання платежів у режимі реального часу; 3) підсистема клірингових розрахунків для посеансного виконання міжбанківських міжнародних розрахунків протягом дня на регіональній основі. Розробляється програма взаємодій з електронними системами ринку цінних паперів, валютних операцій та масових розрахунків населення за товари і послуги за допомогою пластикових карток згідно з програмою створення Національної системи масових електронних розрахунків. У рамках удосконалення і розвитку існуючої системи поставлено завдання розширити можливості обробки платежів у режимі on-line і забезпечити систему відповідними засобами архівування. Це стане можливим у результаті осучаснення технічної бази СЕП, удосконалення існуючих програмних засобів, розробки та запровадження нових компонентів програмного забезпечення за допомогою мов програмування четвертого покоління та інших засобів сучасних технологій. Таким чином, подальший розвиток системи передбачає, що вона використовуватиметься для міждержавних розрахунків та поєднуватиметься з міжнародними платіжними системами. З цією метою було запроваджено багато валютний режим. Постає також питання про створення інтерфейсів між СЕП і системою масових платежів населення за товари й послуги за допомогою електронних розрахункових карток та електронної системи обігу державних цінних паперів, які нині розробляються. Важливим завданням є також створення системи резервування та схеми відновлення діяльності системи електронних платежів на випадок аварійних чи надзвичайних ситуацій. Ця робота має забезпечити високу надійність платіжної системи України за будь-яких обставин. Отже, підсумовуючи все сказане в третьому розділі, можна сказати, що потрібно розвивати і удосконалювати платіжні системи в нашій державі. Так з розвитком НСМЕП стає на багато зручніше користуватися сферою безготівкових розрахунків. Запровадження нових пластикових карток в різних сферах безготівкового обігу дуже зручно і вигідно. Удосконалення СЕП НБУ дає змогу підвищити якість та розширити сферу послуг, які надають банки населенню, створити нові технології платіжного обслуговування населення, зменшити ризики при безготівкових розрахунках та багато іншого.

Висновки

Отже, по поставленим завданням курсової роботи можна підбити певні підсумки. Згідно Інструкції про безготівкові розрахунки, безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Безготівкові розрахунки – розрахунки, що проводяться без готівки, тобто в сфері безготівкового грошового обігу. Безготівкові розрахунки в Україні організовані по визначеній системі, під якою розуміють сукупність принципів організації безготівкових розрахунків, вимог, що застосовуються до їх організації, визначених певними умовами господарювання, а також форм і способів розрахунків і пов’язаного з ними обігу документів. Безготівкові розрахунки здійснюються за двома основними грошовими потоками. Це по-перше, надходження грошових коштів на рахунок; по-друге, витрачання коштів з рахунку. У сучасних умовах використовуються такі основні форми безготівкових розрахунків: платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, чек, акредитив, вексель, інкасове доручення, платіжна вимога.

Система безготівкових розрахунків є складовою загальної національної грошової системи. Важливо розрізняти такі складові даної системи:

1) принципи безготівкових розрахунків;

2) вимоги до організації розрахунків;

3) форми розрахунків;

4) розрахункові документи;

5) особи безготівкових розрахунків;

6) механізм контролю за станом розрахунків.

Оскільки безготівкові розрахунки мають вирішальне значення у здійсненні народногосподарського обороту, необхідний контроль за станом розрахунків, законністю проведення грошових операцій, правильним оформленням розрахункових документів та вчасністю їх проходження.

Електронна платіжна система України представляє собою невід’ємний елемент ринкової економіки та міжнародних розрахунків, через який реалізуються різноманітні економічні можливості. Створення чіткої, злагодженої платіжної системи в Україні має особливе значення і є однією із головних проблем реформування економіки на перехідному етапі до ринку.

Система електронних платежів Національного банку України виділяється як основа платіжної системи України.

СЕП забезпечує здійснення розрахунків у межах України між банками як за дорученнями клієнтів банків, так і за зобов’язаннями банків. СЕП виконує міжбанківський переказ у файловому режимі та в режимі реального часу. Здійснення банком початкових платежів у файловому режимі є обов’язковим, а у режимі реального часу – за його вибором. Разом з тим, банк, який працює в СЕП у файловому режимі, забезпечує приймання платежів у режимі реального часу. З кожним роком до СЕП НБУ приєднується все більше учасників. Аналіз статистичних даних роботи системи електронних платежів Національного банку щодо переказу коштів між банками свідчить про те, що система протягом 9 місяців 2008 року успішно виконувала покладені на неї функції державної системи міжбанківських розрахунків, повністю задовольняла потреби її учасників у переказі коштів, забезпечувала максимальну швидкість, прозорість, високий рівень безпеки та надійності проведення платежів. І у порівнянні із попередніми роками по вісм показникам покращує свої результати.

Національна система масових електронних платежів (НСМЕП) – це система безготівкових розрахунків, при якій розрахунки за товари та послуги здійснюються за допомогою банківських платіжних карток. Платіжна картка – документ на носії електронної інформації у вигляді пластикової картки, що випускається кредитно-фінансовими установами. Вони бувають кредитні і дебетні. Діяльність банків учасників НСМЕП з кожним роком покращується: збільшується кількість емісія платіжних карток, кількість клієнтів, які мають платіжні картки, і в зв’язку з цим збільшуються обороти за платіжними картками. Отже існує тенденція до покращення як кількісних так якісних показників. По розвитку та удосконаленню платіжних систем в Україні важливим документом, спрямованим на розвиток безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток, є прийнята Національним банком Програма розвитку Національної системи масових електронних платежів на 2006 – 2009 роки. У Програмі відображено поточний стан провадження НСМЕП, визначено її мету, основні завдання та шляхи їх реалізації. На виконання Програми протягом 2006 року розпочато реалізацію низки проектів. Так, у 2006-2007 навчальному році започатковано експеримент щодо впровадження електронного студентського квитка – платіжної картки, виготовленого із застосуванням технології НСМЕП. Ще одним важливим кроком, спрямованим на виконання Програми, є підписання Національним банком України та Українським державним підприємством поштового зв’язку “Укрпошта” договору про вступ “Укрпошти” до НСМЕП як еквайра. Також НБУ підписав договір про вступ до НСМЕП ЗАТ “Центр обслуговування мобільних платежів” (ЗАТ “ЦОМП”) як процесингового центру мобільних платіжних інструментів; також розпочато реалізацію пілотного проекту з упровадженням мобільного платіжного інструменту (МПІ) на базі технології НСМЕП. Удосконалення СЕП НБУ дасть змогу підвищити якість та розширити сферу послуг, які надають банки населенню, створити нові технології платіжного обслуговування населення, зменшити ризики при безготівкових розрахунках та багато іншого. А загалом на мою думку, в сучасній кризовій ситуації, яка склалася в Україні реалізація запланованих програм значно загальмувалася. Державі потрібно багато фінансових ресурсів, яких не вистачає для реалізації різних програм у сфері банківської діяльності, а зокрема в безготівковому обороті.

Перелік літератури

1. Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон від 06.10.2004 р. № 2056-ІV// Відомості Верховної Ради України. – 2005. - № 1. – С. 23 – 27.

2. Про обіг векселів в Україні: Закон від 05.04.2001 р. № 2374-ІІІ// Все про бухгалтерський облік. – 2006. - № 16. – С. 40 – 47.

3. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Постанова Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22// Вісник Національного банку України. – 2006. - № 9. – С. 45 – 75.

4. Інструкція про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті: Постанова Правління Національного банку України від 17 березня 2004 р. № 110// Вісник Національного банку України. – 2004. - № 6. – С. 11 – 91.

5. Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням: Постанова Правління Національного банку України від 19 квітня 2005 р. № 137// Вісник Національного банку України. – 2006. - № 9. – С. 12 – 26.

6. Правила Національної системи масових електронних платежів: Постанова Правління Національного банку України від 10 грудня 2004 р. № 620// Вісник Національного банку України. – 2006. - № 9. – С. 36 – 45.

7. Банківська справа: Навчальний посібник/ З ред.. проф. Р.І. Тиркала. – Тернопіль: Карт-бланш, 2005. – 314 с.

8. Банківські операції: Підручник, 2-ге вид., випр. і доп./ А.М. М.ороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін..; За ред.. д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2005. – 476 с.

9. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посібник. – 5-те вид., перероб. І доп. – К.: Знання, 2006. – 311 с.

10. Віднійчук-Вірван Л.А. Платіжні системи: Навчальний посібник. – Львів: “Магнолія плюс”, 2007. – 190 с.

11. Вовчак О.Д., Рущишин Н.М. Банківська справа: Навчальний посібник. – Львів6 “Новий світ-2000”, 2008. – 560 с.

12. Журков А. Національна система масових електронних платежів: огляд розвитку у другому кварталі 208 року / А. Журков // Вісник Національного банку України. – 2008. - № 8. – С. 57 – 59.

13. Кравець В. Деякі аспекти діяльності міжнародних платіжних систем в Україні / В. Кравець, О. Макаєва // Вісник Національного банку України. – 2007. - № 5. – С. 23 – 27.

14. Кравець В. Місце та роль НСМЕП на картковому ринку України / В. Кравець // Вісник Національного банку України. – 2007. - № 3. – С. 14 – 17.

15. Лапко Н. Система електронних платежів НБУ у 2007 році / Н. Лапко // Вісник Національного банку України. – 2008. - № 2. – С. 42 – 44.

16. Харченко В. Підсумки діяльності банків України на ринку платіжних карток у 2007 році / В. Харченко // Вісник Національного банку України. – 2008. - № 4. – С. 30 – 35.

17. Електронна адреса в мережі інтернет: http:// www.bank.gov.ua.